Естетизм
Естети́зм — (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати») — підхід до творчої діяльності, зокрема мистецтва, як до предмета витонченої насолоди. Виник у ХІХ ст. Типовий прояв — теорія «мистецтво для мистецтва».
У мистецтві
Напрямок в мистецтві кінця 19 початку 20 століть.
В літературі
В літературі естетизм — тенденція в англійській літературі, яка сформувалася наприкінці 19 століття під впливом ідей Джона Рескіна та Волтера Пейтера.
Найяскравішим представником естетизму став Оскар Уайльд, який вважав, що мистецтво живе своїм життям незалежно від дійсності і тому перебуває в опозиції до свого часу, що життя наслідує мистецтво, а не навпаки, що «немає книжок моральних або аморальних, є книжки добре написані або погано написані»[1].
Примітки
- ↑ «Портрет Доріана Грея», передмова Оскар Уайльд
Література
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.