Дерекойка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:21, 23 березня 2016, створена Insider (обговорення | внесок) (+ Назва (Бал-Алма, Путамиця, Теміар))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дерекойка
Дерекойка в Ялті
44°30′00″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д. / 44.500000000028° пн. ш. 34.16972222224977429° сх. д. / 44.500000000028; 34.16972222224977429
Витікзлиття річок Гува (ліва) і Бал-Алма (права)
ГирлоЯлтинська затока, Чорне море
Країни:Україна Україна
РегіонЯлта
Автономна Республіка Крим[1]
Республіка Крим
Довжина10 км
Площа басейну:44 км²
Середньорічний стік22,8 м³/с
Притоки:Гува (річка), Люка (річка) і Путамиш
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дереко́йка або Бистра (крим. Dereköy — селище в ущелині) — річка, що утворюється при злитті Гуви (ліворуч) і Бал-Алма (праворуч) у населеному пункті Дерекой (тепер у межах Ялти).

Назва

Назва Дерекойка дано по селу Дерекой, через яке вона протікала (зараз село включено в межі міста Ялти). Назва Дерекой означає в перекладі з кримськотатарської «селище в ущелині» (dere - ущелині, köy - село). У верхній течії річка також носить альтернативна назва Бал-Алма (з тюркської бал - мед, алма - яблуко) або Путамиця (з грецького Потамос, потами - річка); верхню течію якої також називають і Теміар[2]. Після виселення кримських татар отримала назва Бистра.

Географія

Протікає через східну частину Ялти, що впадає у Чорне море поблизу морпорту.

Дерекойка — найбільш багатоводна ріка Південного берега Криму. Довжина річки становить майже 10 кілометрів. Перші 2 км річка має ухил русла більш ніж 120 м на 1 км. На початку 3 км від витоків, поверхнева течія річки ховається в кам'янисто-галькових наносах і потім з'являється через 1,5 км біля скель Хисар-Кая. Живлення річки дощове, снігове і підземне (карстові джерела). У річку впадають води більше 60 джерел. Найбільше з них — Масандрівський водоспад з середньобагаторічною витратою води — 22,8 м³/с.

Література

  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.

Посилання


  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Бал-Алма // Крым. Географические названия: Краткий словарь. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1998—160 с.