Детектив (фах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Детекти́в (англ. detective, від лат. detectio — розкриття) — фахівець з розслідування кримінальних злочинів; агент розшукової поліції, слідчий. В його обов'зки входить збір доказів і надання їх судовим органам.

Законодавство

До цього часу Закон про детективну діяльність ще не прийнятий, хоча обговорення проекту закону[1] почалося в Верховній Раді в 2007 році. Всеукраїнська асоціація приватних детективів створена в травні 2012 року, разом з тим законодавство ані регулює приватну детективну діяльність, ані забороняє.[2]

Схожі професії

Детекти́в — посада в поліцейських структурах країн, організованих на основі англосаксонської системи права. На таку посаду призначають осіб з офіцерським званням, але звертаються «офіцер» не до них, а тільки до нижніх чинів поліції, оскільки в англійській мові звернення «офіцер» перш за все має значення «чиновник» або «державний службовець». В Україні посада детектива введена зі створенням Національного антикорупційного бюро.

Приватний детектив — особа, яка здійснює детективну (розшукову) діяльність і надає детективні послуги приватним (індивідуальним) чином. Приватний детектив, хоч і називається детективом, не є державним службовцем, тому його правове становище дещо інше: він свого роду фрілансер, який здійснює підприємницьку діяльність на свій ризик. Це, з одного боку, дає приватному детективу деяку свободу дій, але, з іншого боку, — приватний детектив не наділений тими імперативними повноваженнями, які мають його колеги з державних і муніципальних структур. Часто приватні детективи працюють у взаємодії з правоохоронними структурами.

Детектив у культурі

Фото Ліванова в ролі Шерлока Холмса
Фото Ліванова в ролі Шерлока Холмса, виставлене в Музеї Шерлока Холмса на Бейкер-Стріт.

Діяльність детективів романтизована і героїзована однойменним жанром літератури і кінематографа, в якому особистість детектива в більшості випадків є головною фігурою розповіді. У подібних творах головному герою зазвичай приписуються якості, які виділяють його серед колег. Основою сюжетної лінії зазвичай виступає боротьба зі злочинністю, яку доповнюють можливі особисті проблеми головного героя і його взаємини з оточуючими людьми.

У зв'язку з тим, що твори детективного жанру мають спрямованість на широку аудиторію, реалістичність того, що відбувається, приноситься в жертву видовищності і сюжету. Професійний правоохоронний службовець помітить у відповідних книгах і фільмах безліч помилок, здебільшого юридичного характеру.

Образ детектива, який розслідує злочин, дуже популярний в культурі. Існує величезна кількість літературних творів і кіно на цю тему. Багато з героїв таких творів стали виключно популярні в масовій культурі.

Одним із перших творів подібного роду є розповідь Едгара По «Вбивство на вулиці Морг». Важливу роль у розвитку та становленні жанру зіграли образи Шерлока Холмса, комісара Мегре, Еркюля Пуаро.

Видумані детективи

Примітки

  1. У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності завершується розробка проекту закону про детективну діяльність
  2. http://www.unian.ua/news/522502-privatni-detektivi-sogodni-poza-zakonom.html