Йоханнес Лосіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:26, 27 січня 2023, створена Ziminska (обговорення | внесок) (стаття для Вікімарафону 2023)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Йоханнес Лосіус (нім. Johannes Lossius; 18421882) — естонський

.

Біографія

Народився 7 січня 1842 року у сім'ї пастора Едуарда Фрідріха Лосіуса (1811-1870)[1].

У 1861-1868 роках вивчав в Імператорський Дерптський університет, спочатку медицину, але натхненний лекціями Шіррен, змінив свою спеціалізацію на історію. Потім викладав у Домській школі. З 1871 року працював у [Бібліотека Тартуського університету|бібліотеці Дерптського університету]]; спочатку помічником бібліотекаря, потім бібліотекарем.

Відомий, головним чином, тим, що підготував видання (1875) останньої частини «Історії [Ліфляндія|Ліфляндії]]» [Кельх, Християн|Християна Кельха]], що охоплювала 1690-1707 рр.. і що залишалася після смерті Кельха у рукописі. Лоссіус також опублікував книгу «Документи графів [Де-Лагарді] у Дерптській університетській бібліотеці» (нім. Die Urkunden der Grafen de Lagardie in der Universitätsbibliothek zu Dorpat; 1882). Також він досліджував великий приватний архів Ікскюлі в замку Фікель, написавши в 3-х частинах "Drei Bilder aus dem livländischen Adelsleben des 16. Jahrhunderts" (Leipzig, 1875-1878); третина про фельдмаршала Отто Ікскюль (нім.) залишилася незавершеною.

Помер у Дерпті 14 лютого 1882 року.

Примітки

  1. {{BBLD|id=0000000013374547|name=Lossius, Eduard Friedrich (1811-1870)} - S. 474.

Джерела