Кюсю: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
"С" - російська транс. в українській закріплено "Ші" (що більше відповідає японській: し － shi ー ші) Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
|
(Немає відмінностей)
| |
Версія за 21:46, 14 лютого 2021
| Кюсю | |
|---|---|
| яп. 九州 | |
 | |
| Названий на честь | nonadd |
| Географія | |
| 33°00′ пн. ш. 131°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 131.000° сх. д. | |
| Континент | Азія |
| Місцерозташування | Kyūshū regiond |
| Акваторія | Тихий океан, Внутрішнє Японське море, Східнокитайське море, Японське море |
| Група островів | Японський архіпелаг і чотири головних острова Японіїd |
| Площа | 36 782 км² (37-ме місце) |
| Берегова лінія | 12 212 км |
| Найвища точка | г. Кудзю, 1791 м |
| Країна | |
 Японія | |
| Регіон | Кюшю |
| Адм. одиниця | Японія |
| Населення | 12 970 479 (2016) |
  Кюсю Кюсю (Японія) | |
 | |
 Кюсю у Вікісховищі | |
Кю́шю (яп. 九州, きゅうしゅう, Kyushu, «дев'ять провінцій») — третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східно-Китайським морем.
Топонім «Кюшю» позначає як сам острів Кюшю, так і регіон Кюшю, який включає окрім власне острова Кюшю сусідні острови Цушіма, Ікі, Якушіма, Танегашіма, а також острови Амамі. Інколи до регіону Кюшю відносять архіпелаг Рюкю. У давнину регіон Кюшю називався краєм Сайкайдо.
Географія
Рельєф Кюшю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори і пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан Кудзю (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюшю розташований один із активних японських вулканів — Асо (1592 м). Окрім цього, відомими діючими вулканами є Кірісіма і Сакура-дзіма.
Кюшю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина. Кюшю відноситься до сейсмічнонебезпечних зон.
Площа острова — 36.737,60 км²[1], площа регіону — 39.9067,3 км².
Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку. під час мусонів, частими є пререпади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — Куросіо і Цусімська.
Річна сітка Кюшю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі і луки. Південь Кюшю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми і папороть.
  | |
| Фізична карта Кюшю |
Адміністративний поділ
Острів Кюшю поділений на 7 префектур. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 провінцій.
| ~ | 
|
|
Центр | Провінція | Площа | Населення | Густота | Код |
|
Каґошіма | 鹿児島県 | Каґошіма | Самума • Осумі | 9188,67 | 1 718 881 | 187,1 | JP-46 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Кумамото | 熊本県 | Кумамото | Хіґо | 7405,80 | 1 821 919 | 246 | JP-43 |
|
Міядзакі | 宮崎県 | Міядзакі | Хюґа | 7734,80 | 1 136 260 | 146,9 | JP-45 |
|
Наґасакі | 長崎県 | Наґасакі | Хідзен • Цусіма • Ікі | 4104,48 | 1 440 727 | 351 | JP-42 |
|
Ойта | 大分県 | Ойта | Бунґо | 6339,54 | 1 201 047 | 189,5 | JP-44 |
|
Саґа | 佐賀県 | Саґа | Хідзен | 2439,60 | 855 506 | 350,7 | JP-41 |
|
Фукуока | 福岡県 | Фукуока | Тікудзен • Тікуґо | 4976,97 | 5 062 828 | 1017,3 | JP-40 |
Історія
Кюшю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних богів, які дали початок імператорському роду Японії. Інші назви острова — Кюкоку (九国, «дев'ять країн»), Тіндзей (鎮西, «втихомирений Захід») і Цукусі но сіма (筑紫島, «острів Цукусі»).
Назва острова Кюшю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — Будзен, Бунґо, Хідзен, Хіґо, Сацума, Осумі, Тікудзен, Тікуґо, Хюґа.
Демографія
Населення острова Кюшю — 14.779.000 чоловік (2003), щільність заселеності — 370.34 чол./км². Найбільше місто, Фукуока, нараховує понад 1,4 млн чоловік. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюшю. Більше півмільйона осіб проживають у Кумамото і Каґошіма. Важливими культурними центрами є міста Наґасакі, Хірадо і Оіта.
Економіка
Промисловість Кюшю зосереджена на півночі острова, в той час як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є Наґасакі, Кітакюшю та Оіта. Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують рис, тютюн, батат, а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней.
Кюшю з'єднаний із островом Хонсю двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під протокою Каммон.
Префектури Кюшю
Див. також
Примітки
- ↑ Дані за 2006 рік Інституту географії Японії. Архів оригіналу за 19 липень 2006. Процитовано 27 січень 2007.
Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京：角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128
- Інститут географії Японії (японською, англійською)
|
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
