Кюсю: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
"С" - російська транс. в українській закріплено "Ші" (що більше відповідає японській: し - shi ー ші) Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
|||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
|країна = <!-- {{MAS}}, або [[Малайзія]]--> |
|країна = <!-- {{MAS}}, або [[Малайзія]]--> |
||
|прапор = <!-- {{Прапор|Малайзія}}, або {{Прапор Малайзії}}, заповнюється при заповнені параметру у вигляді: «|Країна = [[Малайзія]]» --> |
|прапор = <!-- {{Прапор|Малайзія}}, або {{Прапор Малайзії}}, заповнюється при заповнені параметру у вигляді: «|Країна = [[Малайзія]]» --> |
||
|область = [[ |
|область = [[Кюшю]] |
||
|населення = 12 970 479 |
|населення = 12 970 479 |
||
| Рік = 2016 |
| Рік = 2016 |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
|сайт = |
|сайт = |
||
}} |
}} |
||
⚫ | ''' |
||
⚫ | '''Кю́шю''' ({{lang-ja|九州, きゅうしゅう}}, ''Kyushu'', «дев'ять [[історичні провінції Японії|провінцій]]») — третій за величиною [[Японський архіпелаг|острів]] [[Японський архіпелаг|Японського архіпелагу]]. Омивається на півночі [[Японське море|Японським морем]], на сході — [[внутрішнє японське море|Внутрішнім японським морем]], на півдні — [[Тихий океан|Тихим океаном]], і на заході — [[Східно-Китайське море|Східно-Китайським морем]]. |
||
⚫ | Топонім « |
||
⚫ | Топонім «Кюшю» позначає як сам острів Кюшю, так і регіон Кюшю, який включає окрім власне острова Кюшю сусідні острови [[Цусіма (острів)|Цушіма]], [[Острів Ікі|Ікі]], [[Якусіма|Якушіма]], [[Танегасіма|Танегашіма]], а також острови [[острови Амамі|Амамі]]. Інколи до регіону Кюшю відносять архіпелаг [[острови Рюкю|Рюкю]]. У давнину регіон Кюшю називався краєм [[Сайкайдо]]. |
||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рельєф |
Рельєф Кюшю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори і пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий [[вулкан]] [[Кудзю]] (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, [[граніт]]ами і [[сланці|сланцями]]. На Кюшю розташований один із активних японських вулканів — [[Асо (вулкан)|Асо]] (1592 м). Окрім цього, відомими діючими вулканами є [[Кірісіма (вулкан)|Кірісіма]] і [[Сакура-дзіма]]. |
||
Кюшю відомий своїми термальними джерелами [[онсен]], особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі [[кам'яне вугілля|кам'яним вугіллям]], особливо його північна частина. Кюшю відноситься до сейсмічнонебезпечних зон. |
|||
Площа острова — 36.737,60 км²<ref>{{Cite web |url=http://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/200604/shima/shima.htm |title=Дані за 2006 рік Інституту географії Японії |accessdate=27 січень 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060719113835/http://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/200604/shima/shima.htm |archivedate=19 липень 2006 |deadurl=yes }}</ref>, площа регіону — 39.9067,3 км². |
Площа острова — 36.737,60 км²<ref>{{Cite web |url=http://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/200604/shima/shima.htm |title=Дані за 2006 рік Інституту географії Японії |accessdate=27 січень 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060719113835/http://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/200604/shima/shima.htm |archivedate=19 липень 2006 |deadurl=yes }}</ref>, площа регіону — 39.9067,3 км². |
||
Рядок 52: | Рядок 53: | ||
Клімат острова [[субтропічний клімат|субтропічний]], мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час [[тайфун]]ів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку. під час мусонів, частими є пререпади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — [[Куросіо]] і [[Цусімська течія|Цусімська]]. |
Клімат острова [[субтропічний клімат|субтропічний]], мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час [[тайфун]]ів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку. під час мусонів, частими є пререпади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — [[Куросіо]] і [[Цусімська течія|Цусімська]]. |
||
Річна сітка |
Річна сітка Кюшю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — [[дуб]]и, [[камелія|камелії]], [[магнолія|магнолії]]. Вище ростуть [[сосна|сосни]] і [[кріптомерія|кріптомерії]]. На верхніх поясах переважають кущі і луки. Південь Кюшю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми і папороть. |
||
<center> |
<center> |
||
Рядок 59: | Рядок 60: | ||
| style="font-size: smaller" colspan="2"|{{Карта Кюсю}} |
| style="font-size: smaller" colspan="2"|{{Карта Кюсю}} |
||
|- |
|- |
||
| style="font-size: smaller" colspan="2"|''Фізична карта |
| style="font-size: smaller" colspan="2"|''Фізична карта Кюшю'' |
||
|} |
|} |
||
</center> |
</center> |
||
== Адміністративний поділ == |
== Адміністративний поділ == |
||
Острів |
Острів Кюшю поділений на 7 [[префектури Японії|префектур]]. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 [[провінції Японії|провінцій]]. |
||
{|class="wikitable sortable" width="100%" |
{|class="wikitable sortable" width="100%" |
||
|- align="center" bgcolor="#6AB2E2" |
|- align="center" bgcolor="#6AB2E2" |
||
Рядок 151: | Рядок 152: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
Кюшю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних [[камі|богів]], які дали початок [[імператор Японії|імператорському]] роду Японії. Інші назви острова — ''Кюкоку'' (九国, «дев'ять країн»), ''Тіндзей'' (鎮西, «втихомирений Захід») і ''Цукусі но сіма'' (筑紫島, «острів Цукусі»). |
|||
Назва острова |
Назва острова Кюшю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — [[провінція Будзен|Будзен]], [[провінція Бунґо|Бунґо]], [[провінція Хідзен|Хідзен]], [[провінція Хіґо|Хіґо]], [[провінція Сацума|Сацума]], [[провінція Осумі|Осумі]], [[провінція Тікудзен|Тікудзен]], [[провінція Тікуґо|Тікуґо]], [[провінція Хюґа|Хюґа]]. |
||
== Демографія == |
== Демографія == |
||
Населення острова |
Населення острова Кюшю — 14.779.000 чоловік ([[2003]]), щільність заселеності — 370.34 чол./км². Найбільше місто, [[Фукуока]], нараховує понад 1,4 млн чоловік. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюшю. Більше півмільйона осіб проживають у [[Кумамото]] і [[Каґошіма]]. Важливими культурними центрами є міста [[Наґасакі]], [[Хірадо (Нагасакі)|Хірадо]] і [[Оіта]]. |
||
== Економіка == |
== Економіка == |
||
Промисловість |
Промисловість Кюшю зосереджена на півночі острова, в той час як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є [[Наґасакі]], [[Кітакюсю|Кітакюшю]] та [[Оіта]]. Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують [[рис]], [[Тютюн (рослина)|тютюн]], [[батат]], а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней. |
||
Кюшю з'єднаний із островом [[Хонсю]] двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під [[протока Каммон|протокою Каммон]]. |
|||
== Префектури |
== Префектури Кюшю == |
||
* [[Префектура Фукуока|Фукуока]] |
* [[Префектура Фукуока|Фукуока]] |
||
* [[Префектура Каґошіма|Каґошіма]] |
* [[Префектура Каґошіма|Каґошіма]] |
Версія за 21:45, 14 лютого 2021
Кюсю | |
---|---|
яп. 九州 | |
Названий на честь | nonadd |
Географія | |
33°00′ пн. ш. 131°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 131.000° сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | Kyūshū regiond |
Акваторія | Тихий океан, Внутрішнє Японське море, Східнокитайське море, Японське море |
Група островів | Японський архіпелаг і чотири головних острова Японіїd |
Площа | 36 782 км² (37-ме місце) |
Берегова лінія | 12 212 км |
Найвища точка | г. Кудзю, 1791 м |
Країна | |
Регіон | Кюшю |
Адм. одиниця | Японія |
Населення | 12 970 479 (2016) |
Кю́шю (яп. 九州, きゅうしゅう, Kyushu, «дев'ять провінцій») — третій за величиною острів Японського архіпелагу. Омивається на півночі Японським морем, на сході — Внутрішнім японським морем, на півдні — Тихим океаном, і на заході — Східно-Китайським морем.
Топонім «Кюшю» позначає як сам острів Кюшю, так і регіон Кюшю, який включає окрім власне острова Кюшю сусідні острови Цушіма, Ікі, Якушіма, Танегашіма, а також острови Амамі. Інколи до регіону Кюшю відносять архіпелаг Рюкю. У давнину регіон Кюшю називався краєм Сайкайдо.
Географія
Рельєф Кюшю гористий, хоча на заході острова є невеликі рівнини. На північному заході знаходяться невисокі гори і пагорби (до 1055 м), а на південному сході — гори середньої висоти. Найвищою точкою острова є згаслий вулкан Кудзю (1791 м). Гори складаються, переважно, породами вулканічного походження, гранітами і сланцями. На Кюшю розташований один із активних японських вулканів — Асо (1592 м). Окрім цього, відомими діючими вулканами є Кірісіма і Сакура-дзіма.
Кюшю відомий своїми термальними джерелами онсен, особливо поблизу міста Беппо та районах поруч з вулканом Асо. Надра острова відомі кам'яним вугіллям, особливо його північна частина. Кюшю відноситься до сейсмічнонебезпечних зон.
Площа острова — 36.737,60 км²[1], площа регіону — 39.9067,3 км².
Клімат острова субтропічний, мусонний. Опади бувають часто, до 3000 мм на рік, особливо влітку під час тайфунів. Середня температура взимку коливається від 0 °C в горах до 10 °C на узбережжі, а влітку — від 15 °C до 26 °C на узбережжі. Узимку. під час мусонів, частими є пререпади температур. Теплу погоду на острові забезпечують теплі течії — Куросіо і Цусімська.
Річна сітка Кюшю густа. Річки бурхливі, але не повноводні. Для флори характерною є висока поясність. Типові рослини нижнього ярусу (до 850 м) — дуби, камелії, магнолії. Вище ростуть сосни і кріптомерії. На верхніх поясах переважають кущі і луки. Південь Кюшю має відмінну від решти острова флору — переважно пальми і папороть.
Фізична карта Кюшю |
Адміністративний поділ
Острів Кюшю поділений на 7 префектур. До другої половини 19 століття він поділявся на 11 провінцій.
~ | Центр | Провінція | Площа | Населення | Густота | Код | ||
Каґошіма | 鹿児島県 | Каґошіма | Самума • Осумі | 9188,67 | 1 718 881 | 187,1 | JP-46 | |
Кумамото | 熊本県 | Кумамото | Хіґо | 7405,80 | 1 821 919 | 246 | JP-43 | |
Міядзакі | 宮崎県 | Міядзакі | Хюґа | 7734,80 | 1 136 260 | 146,9 | JP-45 | |
Наґасакі | 長崎県 | Наґасакі | Хідзен • Цусіма • Ікі | 4104,48 | 1 440 727 | 351 | JP-42 | |
Ойта | 大分県 | Ойта | Бунґо | 6339,54 | 1 201 047 | 189,5 | JP-44 | |
Саґа | 佐賀県 | Саґа | Хідзен | 2439,60 | 855 506 | 350,7 | JP-41 | |
Фукуока | 福岡県 | Фукуока | Тікудзен • Тікуґо | 4976,97 | 5 062 828 | 1017,3 | JP-40 |
Історія
Кюшю вважають колискою японської державності. За переказами саме цей острів був місцем сходження небесних богів, які дали початок імператорському роду Японії. Інші назви острова — Кюкоку (九国, «дев'ять країн»), Тіндзей (鎮西, «втихомирений Захід») і Цукусі но сіма (筑紫島, «острів Цукусі»).
Назва острова Кюшю походить від дев'яти провінцій, що розташовувались на острові — Будзен, Бунґо, Хідзен, Хіґо, Сацума, Осумі, Тікудзен, Тікуґо, Хюґа.
Демографія
Населення острова Кюшю — 14.779.000 чоловік (2003), щільність заселеності — 370.34 чол./км². Найбільше місто, Фукуока, нараховує понад 1,4 млн чоловік. Це місто є важливим політичним і економічним центром Кюшю. Більше півмільйона осіб проживають у Кумамото і Каґошіма. Важливими культурними центрами є міста Наґасакі, Хірадо і Оіта.
Економіка
Промисловість Кюшю зосереджена на півночі острова, в той час як на півдні переважає сільське господарство. Найбільшими індустріальними центрами є Наґасакі, Кітакюшю та Оіта. Переважає хімічна промисловість та металообробка. На півдні вирощують рис, тютюн, батат, а також займаються скотарством, зокрема виводом чорних свиней.
Кюшю з'єднаний із островом Хонсю двома підводними тунелями, автомобільним і залізничним, які прокладені під протокою Каммон.
Префектури Кюшю
Див. також
Примітки
- ↑ Дані за 2006 рік Інституту географії Японії. Архів оригіналу за 19 липень 2006. Процитовано 27 січень 2007.
Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京:角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5; OCLC 58053128
- Інститут географії Японії (японською, англійською)
|
|
|