Крутікова Ніна Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:47, 3 листопада 2018, створена LastStep (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Крутікова Ніна Євгенівна
Народилася14 (27) січня 1913
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Померла17 квітня 2008(2008-04-17) (95 років)
Київ, Україна
Країна Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьлітературознавиця
Alma materДонНУЕТ
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньчлен-кореспондент АН УРСР
Відомі учніКозлик Ігор Володимирович
ЧленствоСпілка радянських письменників України
ПартіяВКП(б)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден княгині Ольги III ступеня
заслужений діяч науки і техніки України

Кру́тікова Ні́на Євге́нівна (* 27 січня 1913, Лодзь — † 17 квітня 2008), доктор філологічних наук, професор, 1957 — доктор філологічних наук, член-кореспондент АН УРСР, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора та медалями, 2002 — нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. В НСПУ з 1959 року.

1932 року закінчила Харківський плановий інститут.

Працю почала викладачем, з 1938 року працювала в Київському університеті, вчителем і керівником був академік О. І. Білецький. На початку 1950-х років стала його заступником в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук України.

Подальше робоче життя пов'язане з Інститутом літератури — працювала понад 50 років з 1941 року.

В 1967–1987 та 1994–1996 роках очолювала відділ російської літератури.

Є авторкою фундаментальних праць по історії російської й української літератур XIX століття та початку ХХ.

Доробок

Досліджувала праці Гоголя, Толстого, Достоєвського, Буніна, Нечуя-Левицького, Марка Вовчка. Приділяла увагу вивченню проблем розвитку критичного реалізму в українській та російській літературах, історію літературних українсько-російських відносин, традиційність та новаторство в літературі.

Особливу увагу приділяла творчості Гоголя посідала особливе місце — першу роботу про нього написала 1952 року, останню — 2007.

Серед її творів:

  • 1957 — «Гоголь та українська література»,
  • 1961 — «Творчість І. С. Нечуя-Левицького»
  • 1963 — «Російський реалізм та становлення української реалістичної школи»,
  • 1965 — «Сторінки творчого життя. (Марко Вовчок в житті і праці)»,
  • 1972 — « Шляхами дружби і єднання»,
  • 1976 — «Реалізм. Збагачення. Єдність»
  • 1978 — «На початку століття. Горький та символісти»,
  • 1979 — «Листи до Марка Вовчка»,
  • «Микола Васильович Гоголь. Життя і вторчість»,
  • 2000 — «Григорій Давидович Вервес: біобібліографія до 80- річчя»,
  • 2003 — «Дослідження і статті різних років»

Джерела