Костюченко Іван Петрович
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач BackFire (внесок, журнали) о 10:46 UTC (1307833 хвилини тому). |
Костюченко Іван Петрович | |
---|---|
Народився | 31 січня (13 лютого) 1910 Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 29 квітня 1983 (73 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | актор |
Заклад | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Кіностудія ім. О. Довженка |
Нагороди | |
IMDb | ID 6872567 |
Іва́н Петро́вич Костюче́нко (нар. 31 січня (13 лютого) 1910, Миргород — пом. 29 квітня 1983, Харків) — український актор театру і кіно, заслужений артист Української РСР (1953).
Життєпис
Після закінчення 1927 року Харківського театрального технікуму, де навччався у легендарних Амвросія Бучми та Івана Мар'яненка, розпочав свою театральну кар'єру в Харківському українському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка, яка тривала до кінця його життя.
Акторську діяльність поєднував з викладацькою, працюючи також в драматичній студії рідного театру (1958—1963 років).[1]
Іван Костюченко також знайомий шанувальникам кіно за низкою ролей, зіграних у фільмах кіностудії ім. О. Довженка.
Пішов з життя 1983 року.[2]
Ролі в театрі
- Аркадій, Сергій Горлов, Степан Груша («Платон Кречет», «Фронт», «Приїздіть у Дзвінкове» О. Корнійчука)
- Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера)
- Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
- Горобець, сотник («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука)[3]
- Дід Цибулька («Таблетку під язик» А. Макайонка)
- Кирик («Навіки разом» Л. Дмитерка)
- Козловський, Харитонов («Російські люди» К. Симонова)
- Колісник («Повія» за Панасом Мирним)
- Кудряш («Гроза» О. Островського)[4]
- Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого)
- Матрос («Правда» О. Корнійчука у постановці М. Крушельницького 1937 року)[5]
- Журейко («Ярослав Мудрий» І. Кочерги)
- Жухрай («Як гартувалася сталь» за М. Островським)
- Семен Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горького)
- Сірко («За двома зайцями» М. Старицького)
- Фернандо («Овід» за Е. Войнич)
- Яґо («Отелло» В. Шекспіра)
Ролі у кіно
- 1957 — Лопух, хлібозаготівельник («Кінець Чирви-Козиря» В. Лапокниша)
- 1958 — Лук'ян («Гроза над полями» М. Красія і Ю. Лисенка)
- 1959 — Довбуш («Олекса Довбуш» В. Іванова)
- 1965 — Сидір, син Сердюка («Криниця для спраглих» Ю. Іллєнка)
- 1978 — епізод у фільмі «Вогненні дороги» Шухрата Аббасова, 1-а серія «Серце поета» (Узбекфільм)
Визнання
- 1953 — заслужений артист Української РСР
- 1960 — Орден «Знак пошани»
Примітки
- ↑ Юлія Щукіна. Валерій Івченко: акторська та педагогічна діяльність в Україні (1950–1980-ті рр.) // Просценіум, 47-49. — С. 16
- ↑ Іван Петрович Костюченко. Некролог // «Культура і життя», 1983, 8 травня.
- ↑ Сцена, актори, ролі / Іван Мар'яненко. — К.: Мистецтво, 1964. — С. 206
- ↑ Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади — роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Фоміна ; упоряд. В. Собіянський ; передм. Н. Єрмакова. — Б.м.: АКТА, 2008. — С. 149
- ↑ Український театр. — 1972. — С. 10
Джерела
- О. А. Седунова. Костюченко Іван Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=6175 (дата перегляду: 12.02.2022)
- Костюченко Іван Петрович // Харківський Національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017: мала енциклопедія: у 2 томах / [редкол. : Вєркіна Т. Б. (голова) та ін. ; наук. ред. — І. С. Драч; ред.-упоряд. — Л. В. Русакова]. — Харків, 2017. — Т. 2: Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — С. 189-190.
- Лесь Танюк. Твори. Щоденники без купюр. — Том XI. — С. 75; 115—116; 131; 144
|