Лесик Панасюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2019)
Лесик Панасюк
Панасюк Олексій Геннадійович
Народився16 жовтня 1991(1991-10-16) (32 роки)
Житомир, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпоет, перекладач, дизайнер, ілюстратор
ПреміїСмолоскип (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), Міжнародна слов'янська поетична премія (2018)

Лесик Панасюк (справжнє ім'я: Панасюк Олексій Геннадійович) (нар. 16 жовтня 1991, Житомир) — український поет, перекладач, дизайнер, ілюстратор, перформер.

Біографія

Автор книг «Камінь дощу» (ГО «Форум видавців», 2013), «Справжнє яблуко» («Смолоскип», 2014) та «Крики рук» (kntxt, 2018). Співперекладач книги Дмитра Кузьміна «Ковдри не передбачені» («Крок», 2018). Перекладач і упорядник книги Артьома Вєрлє «Як пробачити сніг» (kntxt, 2019). Співперекладач книги Вальжини Морт «Епідемія троянд» (Люта справа, 2019). Один з авторів книги для дітей про видатних українок «Це теж зробила вона» («Видавництво», 2018).

Лауреат низки поетичних конкурсів: Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), Міжнародна слов'янська поетична премія (2018) тощо. Перекладає сучасну літературу з білоруської, російської, польської, англійської мов. Учасник багатьох фестивалів та мистецьких акцій в Україні та за кордоном. Вірші перекладені івритом, російською, польською, угорською, румунською, німецькою, французькою та англійською мовами, друкувалися в українській та закордонній періодиці.

Співзасновник творчої групи «Elk+Deer» (2012), яка спеціалізується на графічному дизайні.

  • У лютому 2012 року став учасником проекту художниці Марії Павленко «Місто Снігу». Проект був представлений відразу на трьох майданчиках: на заводі «Теплозвукоізоляція» (спецпроект «Фабрика Снігу»), в Малій Галереї Мистецького Арсеналу (головний проект «Сніг») і в книжковому магазині «Чулан» (спецпроект «Сніжинка»). Спецпроект «Сніжинка» об'єднав інтерпретації українських поетів образу міста снігу із графічними роботами художниці, в які вони власноруч вписали свої тексти. Разом з Лесиком Панасюком до проекту долучились Дмитро Лазуткін, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Юлія Стахівська та Ярослав Гадзінський. «Місто Снігу» — промислова казка про нове джерело енергії і цивілізацію, яка утворилася довкола нього. Проект розвиває образ міфу про ядерну зиму, котрий виник з розвитком ядерної енергетики та зосереджує увагу на енергетичній пастці, в якій опинилося людство.
  • У травні 2013 року став учасником проекту Вікторії Черняхівської «Тканина віршів». Вірші українських поетів були перетворені на розкішні ілюстрації вишиті в техніці фрістайл. Участь у проекті взяли 60 поетів.
  • У версні 2013 став учасником проекту «Жінки гоголя» у рамках фестивалю «Гогольфест» у якості музиканта. Концепція проекту ґрунтувалася на статті, яку Гоголь написав ще у юності, «Женщины», у котрій возвеличував Жінку, адже вона — ідеальна істота, а чоловік лише може робити спроби дотягнутися до неї, але йому все одно це не вдасться. Тому в проекті «Жінки Гоголя» на сцені присутніх завжди було двоє: Вона — жінка Гоголя — ідеальна Поетка, яка розривала свідомість присутніх своїми текстами, та він — Поет, який не виконував своєї безпосередньої мистецької функції — тобто не читав поезії, а «обслуговував» Поетку музично. Це не була поезія під музику чи музика під поезію, адже унікальні ексклюзивні композиції, створювалися конкретними мистецькими парами спеціально для фестивалю. Новостворені дуети презентували: Оксана Гаджій та Лесик Панасюк, Анна Малігон та Томаш Деяк, Світлана Поваляєва та Артем Полежака, Олена Степаненко та Павло Коробчук, Таня-Марія Литвинюк та Василь Карп'юк, Карина Тумаєва та Гєник Бєляков.
  • У квітні 2014 року вірші Лесика Панасюка стали частиною проекту «Озеленення території» в рамках фестивалю «КобзарТ». Проект був презентований у галереї «Лавра», де молоді актори — Наталка Костенко, Роберт Фельдман, Валентин Касьян, Юлія Єфименко, Антон Литвинов, Ольга Трубецька — читатли твори молодих поетів: Мідної, Зази Пауалішвілі, Василя Карп'юка, Богдана-Олега Горобчук, Михайла Жаржайла, Лесика Панасюка. Поетичний перфоманс доповнила жива фортепіанна музика і відео-арт від Ігоря Цикури зі студії «Антресоля».
  • У квітні 2014 року став учасником проекту від мистецької групи Salve та видавництва Laurus «Словосни авантюрних поетів». Проект був презентований на Мистецькому Арсеналі, як колекція листівок з ілюстраціями та віршами українських художників та поетів. Разом з Лесиком Панасюком учасниками стали Павло Коробчук, Герасим'юк Олена, Ярослав Гадзінський, Мідна, Юлія Нестерова, Дмитро Лазуткін, Заза Пауалішвілі, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Мирослав Лаюк, учні школи «Агуф».
  • У травні 2014 року долучився до акції «Словосад» від літературного порталу «Літцентр» (тоді «Літфест»). Проект зібрав українських поетів для посадки дерев на різних локаціях Києва. Кожен поет заздалегідь готував один вірш, і, перш ніж садити дерево, його зачитував. Папір, на якому було записано поезію, клали прямо в коріння дерев. Під час акцій «Словосаду» у Києві посадили дерева більше 20 поетів.
  • У жовтні 2014 року став учасником проекту «Shevchenko's Sources. 2014 | Шевченокві джерела. 2014», що відбувся в Українському Музеї у Нью-Йорку. «Шевченокві джерела» — це поетично-музичний вечір, що складався з концерту бандуриста Юліяна Китастого, танцю Інки Юслін під музику бандури та відеопрезентацій віршів молодих українських поетів: Лесика Панасюка, Олега Коцарева, Ярослава Гадзінського, Михайла Жаржайла, Богдана-Олега Горобчука, Богуслава Поляка, Галини Крук, Мирослава Лаюка, Зази Пауалішвілі, Павла Коробчука, а також Тараса Малковича, який прочитав англійською власні переклади віршів, які звучали на вечорі.
  • У квітні 2015 став учасником підпільних поетичних боїв «Клуб бойових митців», Президентом якого є Дмитро Лазуткін. Правила боїв, жорстко регламентовані. Переможців визначають глядачі, шляхом персонального голосування. Голос Президента — вирішальний. Але він вимагається тільки тоді, коли симпатії глядачів розділяються на рівно. Переможець кожного двобою отримує медаль з рук самого Президента. Абсолютний переможець турніру не визначається, бо у клубі є тільки один абсолютний переможець — Президент.
  • У червні 2015 року став резидентом та учасником міжнародного фестивалю «Славянскі вянок | Слов'янський вінок» у місті Береза (Білорусь).
  • У вересні 2016 року став учасником проекту від поетичної платформи «Literary stage| ЛітСтейдж». Проект був презентований на Форумі Видавців під назвою «Поетичні листівки від Лістейджу». Листівки містили ілюстрації Відани Білоус та вірші українських поетів. У проектів взяли участь 27 поетів. У вересні 2017 року на черговому Форумі Видавців була презентована нова колекція листівок. Цього разу вірші були проілюстровані Віданою Білоус і Катериною платон. До нової колекції листівок долучилось 25 поетів.
  • У грудні 2016 разом з став резидентом та учасником X міжнародного фестивалю «Puls Literatury | Пульс Літератури» в Лодзі (Польща).
  • У січні 2017 року став учасником проекту Андрія Шийчука Poetry Beat, у якому вірші українських поетів поєднувались із електронною музикою.
  • У травні 2017 року став учасником проекту «Долаючи тишу» разом з Дариною Гладун, Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Тарасом Малковичем. «Долаючи тишу» — цикл із 5 відеопоезій, де піднімається тема людей з вадами слуху. Проект носить некомерційний характер і реалізується за підтримки Міністерства культури України і Благодійного фонду «Смолоскип». Партнером проекту виступив мобільний оператор lifecell, який вже кілька років поспіль реалізує проект з підтримки людей з вадами слуху. Проект переміг у Третьому національному конкурсі «СУК/CUC(Сучасне українське кіно)» у рамках фестивалю «Гогольфест» та отримав «Золотий СУК» у номінації «Найкращий сучасний український відео-арт».
  • У вересні 2017 року в рамках 24 Форуму видавців став учасником проекту «Вірш-Плакат» разом із Юрієм Завадським, Катериною Бабкіною, Катериною Міхаліциною, Павлом Коробчуком, Тарасом Малковичем, Василем Карп'юком та Оленою Герасим'юк. «Вірш-Плакат» — це виставка плакатів, створених на вірші сучасних українських поетів.
  • У вересні 2017 року створив альтернативний варіант дизайну для Харківського метрополітену. Проект редизайну[недоступне посилання з листопадаа 2019] знаходиться на платформі Behance, де можна завантажити оновлену схему метро.
  • У листопаді 2017 року разом із Дариною Гладун започаткував освітній мистецький проект «Поезія. Переклад. Перформанс».
  • У березні 2018 року разом із Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Дариною Гладун, Тарасом Малковичем та Лідою Зінько став резидентом та учасником українсько-французького проекту «Re-co-naissance et dignité». Це спільний проект режисера Клемана Перетятка (Театральна компанія «Collapse») та мисткині Ліди Зінько. Він є частиною творчого циклу «45 millions d'Ukraine» («45 мільйонів українців»), який об'єднує театральні постановки на українську тематику. «Re-co-naissance et dignité» — це театральний перформанс, основою якого стали тексти молодих українських поетів, які звучали українською та французькою мовами. В одному дійстві поєднаються сучасний театр, відеопоезія та театр тіней, відправною точкою для яких стали вірші, написані авторами протягом останніх декількох років. Перформанс був показаний у Парижі, Ліоні та Шазель-сюр-Ліоні (Франція).
  • У серпні 2018 року став учасником інклюзивного мистецького проекту Олександри Смірнової та Тетяни Деордієвої «Почути». Це проект, де мистецтво знаходить нові форми і шляхи взаємодії. Жестовою мовою його учасники розповідають поезію, творять театральні вистави, літературні вечори, книжкові заходи, музичні концерти, шкільні уроки.
  • У вересні 2018 року в Харкові друком вийшла книга «Нейролірика». Це збірка текстів, створених рекурентною нейронною мережею, на основі віршів, що написані гекзаметром, чотиристопним ямбом, поезії модернізму (1900—1930), покоління «Вавилона», а також віршів певних авторів: Осипа Мандельштама, Лесика Панасюка та Галини Римбу. В якості прикладів «поетів різних епох» — вірші Гомера, Анни Ахматової, Владислава Ходасевича та Андрія Сен-Сенкова. Завершує збірку інтерв'ю з Борисом Орєховим — лінгвіст і співавтор підручника «Поезія» розповідає, як саме нейронна мережа «пише» вірші; і післямова Кирила Корчагіна, у якій подані його роздуми про феномен нейронної мережі.
  • У квітні 2019 року став учасником міжнародного проекту Wiersze w mieście (Польща). Проект має на меті популяризувати сучасну європейську поезію. Цілий місяць у Варшаві плакати з віршами в оригіналі та в перекладі польською були розміщені на сіті-лайтах, також листівки з віршами можна було знайти в кав'ярнях, книгарнях і бібліотеках. Проект існує вже 3 роки і темою віршів цьогоріч було кохання.
  • У травні 2019 року разом із Дариною Гладун став одним із учасників від України на Венеційській бієнале. Кураторами Українського павільйону стала «Відкрита група» — мистецьке об'єднання Юрія Білея, Антона Варги, Павла Ковача та Станіслава Турині, які підготували проект «Падаюча тінь» Мрії «на Сади Джардіні». За задумом художників, під час відкриття бієнале літак Ан-225 «Мрія» пролетів над Венецією, і тінь цього найбільшого і найпотужнішого в світі транспортного літака на кілька секунд впала на Сади Джардіні. На його борту знаходився жорсткий диск з інформацією про всіх художників України, які погодяться взяти участь в перформансі.
  • У вересні 2019 року закінчив Школу перформансу під керівництвом Януша Балдиґи в рамках Днів местецтва перформанс у Львові. Школа перформансу — мистецький та освітній проєкт, що базується на понад десятирічній традиції фестивалю акціоністського мистецтва — Дні мистецтва перфоманс у Львові, і надалі залишається єдиною професійною освітньою платформою в Україні.
  • У вересні 2019 року разом із Дариною Гладун створив проект брендингу міста Буча. Проект брендингу знаходитья на платформі Behance.
  • У вересні 2019 року став учасником проекту Sound&Poetry Algorithmen від Ґете-Інституту разом із Дариною Гладун, Зазою Пауалішвілі, Богданом Куценко, Христиною Халімоновою, Анною Алєксєєвою, Сергієм Кащеєвим, Михайлом Горбачовим та музичним гуртом Landshaft (Ульріке Альмут Зандіґ і Григорій Семенчук). Музично-поетичний концерт відбувся в рамках 26 BookForum. SPA-проект розпочав серію заходів Ґете-Інституту, які мають за мету презентувати діячів німецької читацької сцени,  німецькомовних поетичних слемів  та літературних перформансів, а також створити умови для мистецького діалогу між ними та українською сценою.
  • У жовтні 2019 року на фестивалі Air ГогольFest у Вінниці разом із Дариною Гладун і Сергієм Кащеєвим презентували музично-поетичний проект «Контрапункт». Сергій Кащеєв — автор музики, Лесик Панасюк і Дарина Гладун — автори тексту.
  • У листопаді 2019 року став учасником Міжнародної резиденції у Будинку письменника та перекладача у Вентспілсі (Латвія).

Бібліографія

Поезія

  • Тільки двоє (поетичний зін, спільно з Павлом Данілевичем) (Житомир, 2009)
  • Камінь дощу (Львів, 2013)
  • Справжнє яблуко (Київ, 2014)
  • Крики рук (білінгвальна і перекладна версії; переклади російською Станіслава Бельського, Катерини Деришеої, Ії Ківи, Володимира Коркунова, Дмитра Кузьміна) (Харків, 2018)
  • Документація тіла (пеотичний зін, спільно з Дариною Гладун) (Буча-Київ-Львів, 2018)
  • Insula Timpului / Острів часу (спільно з Галиною Римбу, Катериною Деришевою, Володимором Коркуновим; переклад румунською Івана Пілкіна) (Бухарест, 2019)

Антології

  • Альманах «Оксія» Поетичний марафон (Житомир, 2009—2011)
  • Каштановый дом: Литературный альманах выпуск 7 (Київ, 2011)
  • Вітер змін: збірка поезій різних авторів (Рівне, 2012)
  • Ватерлиния: Сборник стихотворений финалистов поэтического фестиваля (Миколаїв, 2012—2013)
  • ЗНАК: Альманах молодої української літератури (Київ, 2013)
  • Бандерштатна антологія (Луцьк, 2015)
  • Mirror: anthology of modern Ukrainian poetry / Свічадо: антологія сучасної української поезії (Берлін, 2016)
  • Березневі коти. ІІ антологія АртФесту (Ужгород, 2017)
  • Антологія молодої української поезії III тисячоліття (Київ, 2018)
  • «Нейролирика» / «Нейролірика» (Харків, 2018)
  • Поетична антологія «ПАРК Шодуара» (Житомир, 2018)

Переклади

Дитяча література

  • Це теж зробила вона (Київ, 2018)

Посилання

Дизайн

Поезія

Переклади

Статті

Джерела

  • К. Деришева. Лесик Панасюк // Журнал Аріон №3 — М.: Журнал Аріон, 2018. — 128 с. — С. 123. — ISBN: 977–156–285–100–32.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лесик_Панасюк&oldid=26728019