Довкілля: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
Рядок 2: Рядок 2:
{{Falseredirect|Навколишнє природне середовище}}
{{Falseredirect|Навколишнє природне середовище}}


{{unibox}}'''Довкі́лля''', або '''навко́лишнє приро́дне середо́вище''' — всі живі та неживі об'єкти, що [[Природа|природно]] існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, ''довкілля країни''). Сукупність абіотичних та [[біота|біотичних]] чинників, природних і змінених діяльністю [[людина|людини]], впливають на [[Екосистема|екосистеми]] [[планета|планети]]. Природний складник довкілля вирізняється властивістю самопідтримання та [[саморегуляція|саморегуляції]] без втручання людини.
{{unibox}}'''Довкі́лля''', або '''навко́лишнє середо́вище''' — всі живі та неживі об'єкти, що [[Природа|природно]] існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, ''довкілля країни''). Сукупність абіотичних та [[біота|біотичних]] чинників, природних і змінених діяльністю [[людина|людини]], впливають на [[Екосистема|екосистеми]] [[планета|планети]]. Природний складник довкілля вирізняється властивістю самопідтримання та [[саморегуляція|саморегуляції]] без втручання людини.
Р Е
Р Е
Термін є українським неологізмом, вперше відображеним у назвах державних органів та нормативно-правових актів (наприклад в законі України «[[Оцінка впливу на довкілля|Про оцінку впливу на довкілля]]»). Вперше запропоновано членами Інституту екології [[Національний екологічний центр України|Національного екологічного центру України]] у 1990-х<ref>Інформаційний бюлетень Національного екологічного центру України, №&nbsp;1. Березень 1998&nbsp;р. https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805224704/https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf |date=5 серпня 2020 }}</ref>.
Термін є українським неологізмом, вперше відображеним у назвах державних органів та нормативно-правових актів (наприклад в законі України «[[Оцінка впливу на довкілля|Про оцінку впливу на довкілля]]»). Вперше запропоновано членами Інституту екології [[Національний екологічний центр України|Національного екологічного центру України]] у 1990-х<ref>Інформаційний бюлетень Національного екологічного центру України, №&nbsp;1. Березень 1998&nbsp;р. https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805224704/https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf |date=5 серпня 2020 }}</ref>.

Поточна версія на 00:31, 18 січня 2024

Довкілля
Зображення
Досліджується в екологія, Екологічна економіка, географія і соціологія довкілля
Вид взимку
CMNS: Довкілля у Вікісховищі

Довкі́лля, або навко́лишнє середо́вище — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, довкілля країни). Сукупність абіотичних та біотичних чинників, природних і змінених діяльністю людини, впливають на екосистеми планети. Природний складник довкілля вирізняється властивістю самопідтримання та саморегуляції без втручання людини.

Р Е Термін є українським неологізмом, вперше відображеним у назвах державних органів та нормативно-правових актів (наприклад в законі України «Про оцінку впливу на довкілля»). Вперше запропоновано членами Інституту екології Національного екологічного центру України у 1990-х[1].

Багато уваги приділяється збереженню природних характеристик Гоуптоунського водоспаду (Австралія), водночас не перешкоджаючи вільному відвідуванню місця туристами.

Цей термін має низку ключових складників:

  1. Певні одиниці рельєфу, які функціонують як природні екосистеми без значного людського втручання, а також природні явища, що відбуваються в їхніх межах;
  2. Універсальні природні ресурси та фізичні явища, що не мають чітких меж, наприклад повітря, вода, клімат, так само як і випромінювання, електрична напруга й магнетизм, що не мають антропогенного походження.

Коли говорять про захист довкілля, мають на увазі збереження сприятливого середовища для існування живих істот у всій повноті біологічного розмаїття. Діяльність людини не має спричиняти критичного порушення екосистеми.

Природне довкілля протиставляється штучному або техногенному довкіллю, яке охоплює області й складники, на які сильно впливає людина. Географічна область вважається природним довкіллям, якщо людський вплив на нього є нижчим від певного рівня. Цей рівень залежить від багатьох чинників. У випадку, коли екосистеми певних ділянок Землі функціонують без втручання людини, використовують термін «дика природа».

Природне довкілля в ширшому розумінні — космічний простір, а в вужчому — біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що пов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Атмосфера — це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Саме тут проходить озоновий захист життя Землі від жорсткого для всього живого випромінювання Сонця. Сонячна радіація, яка проходить до земної поверхні, має зовсім безпечні границі, а всі ультрафіолетові промені з меншою довжиною хвилі в'язнуть у цьому невидимому, легкому, але непроникному шарі повітряного океану. За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера (9-18км), стратосфера (50-55км), мезосфера (80-90км), термосфера (вище 90 км до 800—1000 км) і екзосфера (вище 800—1000 км). Найважливіший елемент — атмосферний кисень О2 — необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів. Основне джерело утворення кисню — фотосинтез зелених рослин. Водяна пара — це джерело утворення хмар, туманів, опадів. Вона захищає земну поверхню від надмірного охолодження.

Гідросфера (грец. hydro — вода, sphaira — куля)  — це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70 % поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, річки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. Живі організми на 60— 98 % складаються з води і всі їхні життєві функціональні процеси пов'язані з водою.

Літосфера  — зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структурами, пов'язані різні корисні копалини.

Див. також

[ред. | ред. код]
Складові довкілля
Охорона
Забруднення
Інше

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інформаційний бюлетень Національного екологічного центру України, № 1. Березень 1998 р. https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Довкі́лля // Вільний тлумачний словник. Новітній онлайновий словник української мови (2013) [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Іваненко, О. І. (2020). Техноекологія : підруч. для студентів, які навчаються за спец. «101 Екологія». Київ: Кондор. с. 294 с.
  • Василюк О., Норенко К. (2019). Вплив військової діяльності на природу України : посіб. Львів: Компанія Манускрипт. с. 68 с.

Посилання

[ред. | ред. код]