Подільська губернія

Подільська губернія
Центр	Кам'янець-Подільський до 1914, до 1925 — Вінниця
Утворено	1797 - 1925
Площа	42 400 (1897)
Населення	3 018 299 осіб (1897)
Густота	71.2 осіб / км²
Попередники	Подільське намісництво Брацлавське намісництво
Наступники	Хмельницька область, Вінницька область, частково Одеська область та частина території Молдова

Ця стаття є частиною серії з теми
Історія земель сучасної України
Козак Мамай — архетип кобзаря, оповідача історій
Хронологія та періоди
Доісторичний період Кам'яна доба:    Палеоліт 1,5 млн — 11 тис.р. до н.е.    Пізній палеоліт 40—11 тис.р. до н.е.    Мезоліт 11—8 тис.р. до н.е.    Неоліт 8—6 тис.р. до н.е. Початок доби металів:    Мідна доба 7—5 тис.р. до н.е.    Бронзова доба 3 тис.р. — XII до н.е.
Стародавня історія    Кімерійський період ІХ — VII до н.е.    Скіфський період VII — ІІ до н.е.    Антична колонізація VII до н.е. — V    Сарматський період ІІ до н.е. — III    Готський період III—IV    Гунська навала IV    Слов'янські союзи V—VII
Середньовіччя Раннє середньовіччя:    Літописні племена VI—X    Хозарський період VII—X    Легендарний період Русі 839—988    Християнізація Русі 988—XII Високе середньовіччя:    Період розквіту Київської Русі 988—1132    Удільний період 1132—1240    Монгольська навала 1223—1241    Монгольський період 1242—1362 Пізнє середньовіччя:    Литовська доба 1320—1569    Утворення Кримського ханства 1441—1584
Нова історія (модерн) Ранній модерн:    Польська доба 1569—1654    Колонізація Степової України XVI—XVIII    Козацька революція 1648—1676    Період «руїни» 1657—1687    Анексія Київської митрополії 1685—1722    Мазепинська доба 1687—1709    Глухівський період 1708—1784    Ліквідація Гетьманщини 1764—1784 Пізній модерн:    Російська імперія XVIII—XX       Колонізація Півдня XVIII—XIX    Габсбургська монархія 1772—1914    Національне відродження 1791—1917    Перша світова війна 1914—1918
Новітня історія Визвольні змагання 1917—1921    Гетьманський переворот 1918—1918    Отаманщина 1918—1921    Радянська окупація 1917—1922 Міжвоєнний період: 1919—1939    Буковина та Бессарабія 1919—1939    Малопольща 1919—1939    Українська СРР 1921—1939    Молдавська АРСР 1924—1940    Кримська АРСР 1921—1945 Радянський період 1919—1991    Анексія Західної України 1939—1940    Друга світова війна 1938—1945    Повоєнний період 1945—1953    Повоєнний період у Криму 1945—1954    Хрущовська відлига 1953—1964    Період застою 1964—1985    Період перебудови 1985—1991    Демократична революція 1990—1991 Сучасність з 1991    Президентство Кравчука 1991—1994    Президентство Кучми 1994—2005    Міжмайдання 2004—2014       Президентство Ющенка 2005—2010       Президентство Януковича 2010—2014    Президентство Турчинова 2014—2014    Президентство Порошенка 2014—2019    Президентство Зеленського з 2019
Інші статті
Теми Військова історія Економічна історія Політична історія Соціальна історія Тематичні статті: Академія наук Залізниця Євреї Історико-культурні заповідники Історичні мапи Місцеве самоврядування Освіта Преса Промисловість Гірнича справа Нафтогазовидобування Захід України Ювелірна справа Спорт Українська література Українська мова
Історія окремих країв Етнокультурні регіони: Бойківщина Буковина Волинь Галичина Дике Поле Донбас Донеччина Закарпаття Крим Кубань Лемківщина Наддніпрянщина Поділля Полісся Придністров'я Сіверщина Слобожанщина Степове Побужжя Адміністративні одиниці: АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська області
Див. також
Історична наука в Україні Список років
Портал «Україна»

Поді́льська губе́рнія — українська губернія на території східного Поділля: від 1797 року входила до Російської імперії, після Української революції в складі УНР; Української Держави, потім до 1925-го — в складі УСРР. Нині це переважно територія Хмельницької, Вінницької, частково Одеської, Миколаївської областей та Молдови.

Географія

Межувала на заході з Австро-Угорщиною (Королівство Галичини і Володимирії), причому протягом близько 180 км межу складала річка Збруч, ліва притока Дністра; на півночі — з Волинською губернією, на сході — з Київською губернією, на південному сході і частково на півдні — з Херсонською, на південному заході — з Бессарабською губернією, від якої відділялася річкою Дністер.

Площа — 42 400 км².

Рельєф

Рельєф поверхні дуже складний завдяки, головним чином, розмиваючій діяльності річок. Загалом площу губернії представляло піднесене плато, що трохи знижувалося у напрямку з північного заходу до південного сходу і було перетнуте численними і глибокими річковими долинами; плато це продовжувалося на північ у Волинську губернію, на північний схід в Київську, на захід зливалося з Галицькою височиною, але з Карпатами ні орографічного, ні геологічного зв'язку не мало. Найбільш піднесені точки губернії знаходилися на північному заході.

У глибоких долинах річок абсолютні висоти спускалися до 121 м. Від вододілів між головними річками йшли на всі боки пологі схили, які потім круто обривалися в річкові долини. Південна частина губернії (по Дністру і його притоках) була сильніше порізана долинами і більш розчленована, ніж північна. У Кам'янець-Подільському повіті проходив чудовий ланцюг загострених горбів (мшанкових атолів), відомих під ім'ям Товтрів, або гір Медоборських. Великих низовин в Подільській губернії не було.

Водні ресурси

Найголовніші річки: Дністер і Південний Буг.

Дністер належав Подільській губернії впродовж 442,7 км. (від гирла Збруча до гирла Ягорлика), складаючи природну її межу з Бесарабською губернією, і на всьому цьому протязі був судноплавним. Найважливіші його притоки в межах Подільської губернії — Збруч, Смотрич, Юшечка, Калюс, Лядава, Мурафа і Ягорлик, всі вони несудноплавні, текли вельми швидко в глибоких ущелинах і живилися не тільки атмосферними, але і ґрунтовими водами.

Буг протікав в Подільській губернії впродовж 542 км. (від с. Глядки до гирла Синюхи), був несудноплавним, з повільною течією, в болотистих берегах; такі ж і його притоки — Вовк, Бужок, Іква, Снівода, Десна, Згар, Рів, Соб, Синюха, Кодима.

Озер в Подільській губернії не було; з боліт найзначніші знаходились по річці Вовк, в Проскурівському повіті; по притоках Бугу було багато ставків.

Ґрунти

Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Геологічна будова Подільської губернії була досить складна і різноманітна. По р. Бугу і деяких його притоках виступали граніти; у глибокій долині Дністра і по його притоках оголювалися силурійські і крейдяні відкладення; велика частина губернії була покрита третинними відкладеннями, що складалися головним чином з вапняків (у східній смузі губернії — з пісків так званого Балтського ярусу); у Вінницькому, Брацлавському і Гайсинському повітах зустрічалися піски, ймовірно, нижньотретинні, рясні підземні води витікали у вигляді джерел на верхньому спаї силурійських відкладень. З корисних копалини в Подільській губернії зустрічалися будівельні камені щільні вапняки, третинні м'які «пильні камені», літографський камінь, гіпс, фосфорити, жерновики).

Ліси складалися майже виключно з листяних порід (дуб, граб, берест, ясен, клен, береза, липа, осика, верба, черешня і ін.).

Ліси становили всього 11,7 % загальної площі зручних земель; вони були розподілені досить рівномірно. Найменше лісів було в повітах Проскурівському (5,7 %) і Балтському (7,9 %). Великих суцільних просторів лісів і боліт не було.

Адміністративний поділ

Центр — Кам'янець-Подільський до 1914, до 1925 — Вінниця.

У 1820 році губернія складалася з 12 повітів. У 1880 губернія складалася з 12 повітів, в межах яких нараховувалося 12 повітових і 2 заштатних (приписних) міста і 83 містечка. У 1905 році було 12 повітових і 5 заштатних міст, одне безповітове місто Жмеринка та 121 містечко

Згідно перепису 1897 року, в склад губернії входило 12 повітів:

№	Повіт	Повітове місто	Площа, верст²	Населення (1897), чол.
1	Балтський	Балта (23 363 чол.)	6 824,1	391 018
2	Брацлавський	Брацлав (7 863 чол.)	2 706,3	241 868
3	Вінницький	Вінниця (30 563 чол.)	2 619,3	248 314
4	Гайсинський	Гайсин (9 374 чол.)	2 972,7	248 142
5	Кам'янець-Подільський	Кам'янець-Подільськ (35 934 чол.)	2 534,3	266 350
6	Летичівський	Летичів (7 248 чол.)	2 371,7	184 477
7	Літинський	Літин (9 420 чол.)	2 919,0	210 502
8	Могилівський	Могилів-на-Дністрі (22 315 чол.)	2 413,0	227 672
9	Ушицький	Нова Ушиця (6 371 чол.)	2 495,7	223 312
10	Ольгопільский	Ольгопіль (8 134 чол.)	3 521,9	284 253
11	Проскурівський	Проскурів (22 855 чол.)	2 364,6	226 091
12	Ямпільський	Ямпіль (6 605 чол.)	3 179,1	266 300

Склад за Гетьманату (квітень-грудень 1918)

З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; Губернським комісаром(губернатором) Поділля тоді був Григорій Степура ; 11 березня 1918 року його змінив Дудич Володимир Самойлович; Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором(губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив Сергія Кісєльова; Губернія мала бути складеною з 16 повітів: вже існуючі 12 повітів з планованими долучити 4 повіти з Бесарабської губернії: Хотинський повіт, Сороцький повіт, Оргіївський повіт, Більцівський повіт.

Губернатори Подільської губернії

• 1916–1917 Олександр Петрович М'якінін, губернатор
• 12.09.1911—1915 Олексій Миколайович Ігнатьєв (1874–1948), губернатор
• 1908–1914 Федір Федорович Трепов (13.05.1854—1938), генерал-губернатор
• 1905–1908 Володимир Олександрович Сухомлинов (4.08.1848—2.02.1926), генерал—губернатор
• 06.1904— .05.1905 Миколай Васильович Клейгельс (25.11.1850—20.07.1916), генерал—губернатор
• 14.02.1901—.09.1911 Олександр Олександрович Ейлер (5.02.1855—28.03.1920), губернатор
• 1898–1904 Михайло Іванович Драгомиров (8.11.1830—15.10.1905), генерал-губернатор
• 9.04.1896— 9.02.1901 Михайло Костянтинович Сем'якін, губернатор
• 17.02.1894—25.11.1895 Олександр Олексійович Баумгартен, губернатор
• 23.09.1892—31.01.1894 Олександр Олексійович Наришкін (1839–1916), губернатор
• 08.1889— .12.1897 Олексій Павлович Ігнатьєв (22.05.1842—9.12.1906), генерал-губернатор
• 5.06.1885—31.08.1892 Василь Матвійович Глинка (1836–1902), губернатор
• 24.07.1884— 5.06.1885 Віктор Вільгельмович фон Валь (1840—7.02.1915), губернатор
• 8.07.1882—19.07.1884 Дмитро Миколайович Батюшков, губернатор
• 01.1881—15.07.1888 Олександр Романович Дрентельн, (7.03.1820—15.07.1888) генерал-губернатор
• 15.06.1879—18.06.1882 Леонід Олександрович Милорадович (19.12.1841—7.04.1908), губернатор
• 09.1877—.01.1881 Михайло Іванович Чертков (2.08.1829—16.10.1905), тимчасовий генерал-губернатор
• 23.08.1877—23.05.1879 Сергій Миколайович Гудим-Левкович, губернатор
• 11.05.1873— 8.08.1877 Олександр Сергійович Муханов (1835–1877), губернатор
• 14.11.1869—11.05.1873 Іван Васильович Мещерський (29.06.1827—), губернатор
• 01.1869—1881 Олександр Михайлович Дондуков-Корсаков (12.09.1820—15.04.1893), генерал-губернатор
• 1.01.1866 [1.01.1867]—5.10.1869 Олександр Дмитрович Горемикін (10.01.1832—8.06.1904), губернатор
• 01.1865—30.12.1868 Олександр Павлович Безак (24.04.1801—30.12.1868), генерал-губернатор
• 13.07.1864— 1.01.1866 Микола Миколайович Сухотін, губернатор
• 3.08.1860[23.04.1861]—12.06.1864 Рудольф Іванович Брауншвейг, губернатор
• 12.1862— .01.1865 Микола Миколайович Анненков (6.12.1799—25.11.1865), військовий губернатор
• 23.11.1856— 3.04.1860 Володимир Пилипович Пфелер, губернатор
• 13.06.1854[19.03.1855]—6.11.1856 Михайло Васильович Степанов, губернатор
• 9.12.1852—13.06.1854 Андрій Миколайович Вяземський, губернатор
• 1852–1862 Іларіон Іларіонович Васильчиков (−1863), військовий губернатор
• 29.11.1849— 9.12.1852 Володимир Єгорович Анненков, губернатор
• 14.11.1846—22.11.1849 Василь Семенович Сотников, губернатор
• 3.05.1842—14.11.1846 Афанасій Олександрович Радищев (1796–1881), губернатор
• 13.11.1840—30.11.1841 Карл Якович Фліге, губернатор
• 27.01.1839—13.11.1840 Павло Іванович Петров, губернатор
• 12.1837— .08.1852 Дмитро Гаврилович Бібіков (18.03.1791—22.02.1870), військовий губернатор
• 1835–1837 Олександр Дмитрович Гур'єв (31.05.1786—16.12.1865), військовий губернатор
• 17.10.1835—27.01.1839 Григорій Сергійович Лошкарьов, губернатор
• 15.12.1834—17.10.1835 Павло Петрович Турчанінов, губернатор
• 15.10.1833—25.07.1834 Григорій Сергійович Лошкарьов, губернатор
• 01.1832—1835 Василь Васильович Левашов (10.10.1783—23.09.1848), генерал—губернатор
• 02.1831—.01.1832 Василь Васильович Левашов (10.10.1783—23.09.1848), тимчасовий генерал-губернатор
• 11.1830— 1.02.1831 Яків Олексійович Потьомкін (16.10.1781—1.02.1831), тимчасовий генерал—губернатор
• 22.02.1831—14.05.1833 Федір Петрович Луб'яновський (9.08.1777—2.02.1869), губернатор
• 31.12.1823—22.02.1831 Миколай Мартинович Грохольський, губернатор
• 1816–1822 Станіслав Іванович Павловський, губернатор
• 08.1814— .08.1825 Олексій Миколайович Бахметьєв (1774—15.09.1841), військовий губернатор
• 1811–1816 Франц Карлович Сен-Прі, губернатор
• 1808–1811 Петро Максимович Литвинов, губернатор
• 1808–1808 Петро Іванович фон Берг, губернатор
• 1801–1808 Володимир Іванович Чевкін (1754–1831), губернатор
• 17.04.1800— 1801 Карл Іванович Тензен, губернатор
• 10.07.1798—17.04.1800 Олексій Євстахійович Юзефович, губернатор
• 1798–1799 Іван Васильович Гудович (11.11.1732—22.01.1820), генерал-губернатор
• 26.04.1797—1798 Петро Миколайович Янов, губернатор
• 4.12.1796—.03.1798 Олександр Андрійович Беклешов (1.03.1745—24.07.1808), генерал-губернатор
• 1795–1797 Микола Олексійович Вердеревський, губернатор
• 1795–1796 Тимофій Іванович Тутолмін (3.01.1740—1.10.1809), генерал-губернатор

(джерело)

Населення

Мовний склад населення Подільської губернії за переписом 1897 р

Рідна мова населення (перепис 1897 року) :

• українська — 2 442 819 — 80,93 %
• єврейська — 369 306 — 12,24 %
• російська — 98 984 — 3,28 %
• польська — 69 156 — 2,29 %
• молдавська — 26 764 — 0,89 %
• німецька — 4 069 — 0,13 %
• татарська — 2 296 — 0,08 %
• башкирська — 1 113 — 0,04 %
• чеська — 886 — 0,03 %
• інші — 2 906 — 0,1 %
• всього — 3 018 299

Щільність населення, за даними перепису 1897 року, становила на 82,1 жит. на кв. версту. За щільностю населення Подільська губернія займала друге після Московської губернії місце в Європейській Росії (не рахуючи губерній Царства Польського). Найнаселенішим був Каменецкий повіт — 105 жит. на кв.в., найменше Балтський — 52,5 на 1 кв. в.

Кількість поселень в губернії — 7207, зокрема 17 міст і 120 містечок. У 1872 р. всього населення було 1 954 627 жителів, а за переписом 1897 року — 3 031 513 (1 516 760 чоловік і 1 514 753 жінок.), що становило близько 2 % щорічного приросту.

У 17 містах за переписом 1897 р. проживало 221 870 осіб, або 7,4% населення губернії

У 1666 селах, 150 крупніших селищах та хуторах у 1897 р. мешкало 2 796 429 жителів, або 92,6% населення губернії.

За суспільними станами населення у 1895 р. розподілялося так:

• дворяни — 26 208
• духовного звання — 468
• міщани 511 273
• спадкові почесні громадяни — 4 384
• особисті почесні громадяни — 5 329
• купці — 5 590
• селяни — 2 037 754
• євреї-землевласники — 13 951
• відставні нижні чини і їх сімейства — 176 709
• іноземці і ін. — 9986

Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року)
Місто	Українська	Російська	Єврейська	Польська	Німецька	Інша
Кам'янець-Подільський	27.1%	20.6%	44.8%	6.0%	0.3%	1.5%
Балта	17.7%	23.0%	56.3%	1.3%	0.1%	1.6%
Брацлав	33.2%	22.7%	41.7%	1.5%	0.3%	0.6%
Вінниця	35.5%	17.0%	37.5%	7.1%	0.4%	2.5%
Гайсин	42.1%	9.4%	46.1%	1.8%	0.1%	0.5%
Летичів	23.7%	9.0%	56.6%	10.2%		0.5%
Літин	32.3%	22.6%	40.6%	3.8%		0.7%
Сальниця	74.6%	0.4%	24.3%	0.5%	0.1%	0.1%
Хмільник	46.1%	1.3%	51.3%	1.3%
Могилів-Подільський	29.2%	12.0%	54.6%	3.1%	0.3%	0.8%
Бар	33.4%	4.9%	57.7%	3.8%		0.2%
Ольгопіль	59.5%	7.7%	30.3%	0.8%		1.7%
Проскурів	19.4%	15.2%	49.7%	12.4%	0.3%	3.0%
Нова Ушиця	28.8%	33.3%	34.8%	2.8%	0.2%	0.1%
Стара Ушиця	59.6%	1.1%	37.9%	1.4%
Вербовець	55.5%	1.6%	28.6%	14.1%		0.2%
Ямпіль	49.7%	4.2%	42.7%	2.5%	0.3%	0.6%

Релігія

Релігійний склад населення (перепис 1897 року) :

• православні — 2 358 497 (78,14 %)
• юдеї — 370 612 (12,28 %)
• римо-католики — 262 738 (8,7 %)
• старообрядці — 18 849 (0,62 %)
• протестанти — 3 876 (0,13 %)
• мусульмани — 3 460 (0,11 %)
• інші — 267 (0,01 %)
• Православних церков — 1645, 7 чоловічих і 4 жіночих монастиря
• Синагог — 89, єврейських молитовних будинків — 431
• Римсько-католицьких костьолів і каплиць — 202
• Лютеранських церков — 4
• Мечеть — 1

Православні в Подільській губ.

Іудеї в Подільській губ.

Римо-католики в Подільській губ.

Старообрядці в Подільській губ.

Найбільші громади іудеїв (за переписом 1897 р.):

Населений пункт	Повіт	Всього	Іудеї	%
Кам'янець-Подільський	Кам'янецький	35934	16221	45,14
Балта	Балтський	23363	13235	56,65
Могилів-Подільський	Могилівський	22315	12344	55,32
Вінниця	Вінницький	30563	11689	38,25
Проскурів	Проскурівський	22855	11411	49,93
Тульчин	Брацлавський	16245	10055	61,90
Бершадь	Ольгопільський	8885	6608	74,37
Меджибіж	Летичівський	8164	6040	73,98
Хмільник	Літинський	11657	5977	51,27
Богопіль	Балтський	7226	5909	81,77
Бар	Могилівський	9982	5773	57,83
Криве Озеро	Балтський	7836	5478	69,91
Немирів	Брацлавський	8920	5287	59,27
Дунаївці	Ушицький	7849	5198	66,22

Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):

Населений пункт	Повіт	Всього	Римо-католики	В%
Городок	Кам'янецький	8 848	4 288	48,46
Кам'янець-Подільський	Кам'янецький	35 934	4 211	11,72
Чернівці	Ямпільський	8 994	3 305	36,75
Проскурів	Проскурівський	22 855	3 201	14,01
Вінниця	Вінницький	30 563	2 629	8,60
Гречани	Проскурівський	2 185	2 151	98,44
Жмеринка	Вінницький	13 944	1 638	11,75
Шаровечка	Проскурівський	1 381	1 368	99,06
Бар	Могилівський	9 982	1 332	13,34
Шостаківка (Шаргород)	Могилівський	1 348	1 233	91,47
Мацьківці	Проскурівський	1 168	1 161	99,40
Оринин	Кам'янецький	5 727	1 061	18,53
Маниківці	Летичівський	1 167	1 007	86,29

Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):

Населений пункт	Повіт	Всього	Старообрядці	В %
Балта	Балтський	23 363	1 804	7,72
Брацлав	Брацлавський	7 863	1 144	14,55
Перепеличчя	Брацлавський	953	129	13,54
Шура Копіївська	Брацлавський	2 315	964	41,64
Борсків	Вінницький	1 934	1 927	99,64
Вінниця	Вінницький	30 563	562	1,84
Жуківці	Вінницький	1 764	1 014	57,48
Курники з Атаками	Вінницький	700	401	57,29
Людавка	Вінницький	1 600	819	51,19
Гайсин	Гайсинський	9 374	264	2,82
Женишківці	Летичівський	2 504	238	9,50
Петраші	Летичівський	2 534	1 282	50,59
Літин	Літинський	9 420	534	5,67
Слобода-Чернятинська	Літинський	713	706	99,02
Бар	Могилівський	9 982	233	2,33
Куренівка	Ольгопільський	1 375	322	23,42
Пилипонівка	Ольгопільський	1 466	1 332	90,86
Пилипи-Хребтіївські	Ушицький	1 122	784	69,88
Ставчани	Ушицький	950	168	17,68
Бушинка	Ямпільський	1 104	340	30,80
Краснянка	Ямпільський	616	143	23,21
Пилипи-Борівські	Ямпільський	1 011	961	95,05
Юхимівка	Ямпільський	1 435	166	11,57

Господарство

Головне заняття жителів — сільське господарство. Ремеслами в 1895 році займалося 69 399 людей. За даними 1886, кустарними промислами займалося більше 6 тис. чоловік. У Проскурівському, Ольгопольському і Балтському повітах селяни деяких сіл займалися шиттям кожухів і кожушків, виробом овчин і шкіри і шиттям чобіт. У Вінницькому, Летичівському і Ольгопольському повітах існувало гончарне виробництво, в останньому — також вироблялися дерев'яні вироби; у Ямпольському — тесання каменів. Всіх фабрик і заводів в 1896 р. було 5 171, з 28 501 робітниками.

У губернії на межі з Австрією були 2 митниці — Гусятинська та Ісаковецька, Гуківська застава і Сатановський перехідний пункт.

Залізниць було 565 км, поштових доріг — близько 12 тис.км, поштових станцій — 50, з 715 кіньми. Ґрунтових доріг — 3 307 км.

Землевласники розводили головно яблука, груші і сливи, місцями і «волоські горіхи»; вишні і черешні стояли на другому плані; нерідкі персики і абрикоси; айва зустрічалися переважно в Балтському повіті. У селян переважали сливи і вишні. З ягід землевласники розводили полуницю, малину, смородину, аґрус. Кизил росте в дикому вигляді на південних кам'янистих схилах і стрімчастих берегах річок і струмків басейну Дністра. Дико ростуть також барбарис і терен. Виноград розводився головно в прибережній смузі Дністра. Виноробство існувало в Ольгопільському, Балтському, Ямпільському і Новоушицькому повітах.

Джерела та література

• Маркова О. Є. Подільська губернія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 303. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Література

• Кубійович В., Жарський Е., Ждан М. Поділля // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 6. — С. 2131—2145.
• Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1993. — С. 52.
• Мазур О. Поділля // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 586—587.
• Памятная книжка Подольской губернии на 1859 год. Каменец-Подольск. 1859
• Список чинам состоящим на службе в Подольской губернии на 1 июня 1872 года . Каменец-Подольск. 1872
• Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1891 год
• Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1892 год
• Подольский адрес-календарь 1895 год . Каменец-Подольск. 1895

Див. також

• Поділля
• Кармелюк Устим Якимович
• Karta kamienieckiego powiatu — Wilno, 1820