Байлова
Байлова | |
---|---|
48°07′35″ пн. ш. 23°21′09″ сх. д. / 48.12638888891677169° пн. ш. 23.352500000027777816° сх. д. | |
Витік | на захід від с. Драгово |
Гирло | Тиса |
Басейн | басейн Дунаю |
Країни: | Україна[1] |
Прирічкові країни: | Україна Закарпатська область |
Регіон | Закарпатська область Україна[1] |
Довжина | 25 км |
Площа басейну: | 121 км² |
Притоки: | Лазівський, Галлош (праві); Помийниця (ліва) |
Байлова́ — річка в Україні, у межах Хустського району Закарпатської області, права притока Помийниці (басейн Дунаю).
Довжина 25 км. Площа водозбірного басейну 121 км². Похил річки 1,5 м/км. Долина переважно V-подібна, подекуди трапецієподібна, завширшки 10—30 м, у пониззі до 1,4 км. Річище слабкозвивисте, завширшки до 5—10 м (до 20 м у пониззі). Використовується на водопостачання. Зроблено берегоукріплення.
Бере початок у межиріччі Ріки і Тереблі, серед південних відногів хребта Бовцарський Верх, на захід від села Драгово. Тече територією Верхньотисинської улоговини на південь, південний захід і (в пониззі) захід та північний захід. Впадає до Помийниці у с. Сокирниця за 4,2 км від її гирла.
На деяких картах позначена як притока Тиси.
Населені пункти вздовж берегової лінії: Золотарьово, Крайниково, Сокирниця.
Найбільші притоки: Лазівський, Галлош (праві).
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 30
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 99. — (№ 132).
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.