Академія
Академія (від грец. ’Ακαδήμεια) — різновид наукового або навчального закладу найвищого рівня, а також певних товариств із почесним членством. Поняття «академія» відоме з IV ст. до н.д. Також «академія» — це урочисте дійство по закінченню навчального семестру.
Історія
У стародавній Греції Академією називався оливовий гай поблизу Афін, де, за легендою, було поховано афінського героя Академа (грец. ’Ακαδήμος). Саме в цьому гаю розташовувалася школа філософа Платона, яка з часом перебрала на себе назву «Академія».
В епоху Відродження, передусім в Італії, почали утворюватися товариства сприяння розвитку мистецтв і наук, які вважали Академію Платона взірцем для своєї діяльності.
У 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук (філософії, богослів'я, медицини). Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г.Смотрицький, викладачами — видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Х.Філалет, І.Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін, пізніші видатні церковні і культурні діячі.[1]
Сучасність
У світі термін «академія» використовується у значенні товариства видатних діячів певної галузі: науки, мистецтва, індустрії. Найчастіше такі академії підтримує держава. Наприклад, Національна академія наук США, Академія кінематографічних мистецтв і наук, Французька академія. В Російській Імперії та СРСР, а пізніше за зразком останнього в країнах «соціалістичного табору» були утворені Академії наук, як засіб об'єднання та державного контролю вчених. В деяких країнах наукові академії не мають в своїй назві слова «академія», наприклад, Лондонське королівське товариство.
Також академіями називають ряд закладів вищої освіти, частіше військової або художньої освіти.
В Україні
В Україні академіями називають:
- заклади вищої освіти
- академії наук, державні наукові організації (Національна академія наук, галузеві Академії наук
- самоназва ряду громадських організацій
Академія (Заклад вищої освіти)
Закон України «Про вищу освіту» визначає: Академія — галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов'язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.[2]
На початок 2016/2017 навчального року в Україні діяло 50 закладів вищої освіти — академій.[3].
На теренах Руського воєводства 1595 канцлер Ян Замойський відкрив Академію Замойську, четверту на теренах Речі Посполитої. Згідно зі статтями Гадяцької угоди у Києві 1659 було відкрито Києво-Могилянську Академію. Для недопущення створення другої Академії у Львові на базі Братської школи єзуїти 20 січня 1661 отримали привілей короля Яна ІІ Казимира про надання «гідності Академії і титулу університету» єзуїтській колегії, що вважають за дату створення Львівського університету.
Академія наук
Академія наук — державна наукова організація, вища самоврядна наукова установа, загальна або галузева. Головною науковою установою є Національна Академія наук України. Крім того існують галузеві академії наук: Академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія педагогічних наук, Академія правових наук. Членами цих академій, академіками, стають визначні вчені. Також існує Академія мистецтв, до якої входять визначні діячі мистецтва.
Громадські організації
Слово академія фігурує також у назвах деяких наукових або паранаукових громадських організацій, наприклад: Українська нафтогазова академія, Академія гірничих наук України, «Українська академія оригінальних ідей», Всеукраїнська громадська організація «Українська академія акмеологічних наук» тощо. Ці «академії» також присвоюють своїм членам титули «академіків», «почесних членів академії», «членів-корреспондентів», але часто ці «звання» не відображають наукового внеску особи. Також деякі громадські організації, називаючи себе «академіями», не повідомляють у назві про належність до недержавних об'єднань.[4]
Примітки
- ↑ Мицько І. З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576—1636). — К.: Вища школа, 1990. — 290 с.
- ↑ Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Редакція від 28.09.2017)
- ↑ Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2016/17 навчального року. Статистичний бюлетень. — К. : Державна служба статистики України, 2017
- ↑ http://2000.net.ua/2000/aspekty/nauka/46174
Посилання
- Академія // ВУЕ
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Академія ЕСУ