Абаза Олександр Агейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:01, 26 грудня 2011, створена IvanBot (обговорення | внесок) (replaced: = Дивись також = → = Див. також =)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Агійович Абаза
Народився24 липня 1821 року
Прапор Російської імперії, Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії
Помер25 січня 1895 року
Франція Франція, Ніцца
ПохованняТихвінське кладовищеd
Країна Російська імперія
Діяльністьполітик, військовослужбовець
Alma materІмператорський Санкт-Петербурзький університетd
ЧленствоПетербурзька академія наук
Посадаміністр фінансів Російської імперіїd, член Державної ради Російської імперії[d] і State Audit Office of the Russian Empired
РідАбаза (рід)
БатькоAggey Abazad
МатиPraskovya Manzeyd
РодичіАбаза Олексій Михайлович
Брати, сестриErast Abazad і Mariya Abazad
У шлюбі зAleksandra Benardakid
ДітиPraskovya Abazad
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня

Олекса́ндр Агі́йович Абаза́ (*24 липня 1821, Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії — †25 січня 1895, Ніцца, Франція) — державний, культурний, громадський і політичний діяч ліберально-демократичного спрямування Російської імперії. Дядько Абаза О. М.

Біографічні дані

Походив із старовинного російського дворянського роду молдовського походження.

В 1839 році закінчив Петербурзький університет.

В 1840—1865 роках обіймав кілька другорядних військових, державних і громадських посад.

Від 1870-х почалося стрімке сходження Абази. по щаблях службової драбини: 1871— 1874 — державний контролер Російської імперії, 1875—1880 — голова департаменту економії Державної ради, член Кабінету міністрів і голова Комітету з благоустрою сільського населення, дійсний таємний радник, почесний член Петербурзької академії наук, член Конституційної комісії графа Михайла Лоріс-Мелікова, ймовірно, один із співавторів так званої лоріс-меліковської конституції.

Виступав за надання національним окраїнам Російської імперії, також і Україні, ширшої автономії за австро-угорським зразком.

Від 27 жовтня 1880 до 6 травня 1881 — міністр фінансів Російської імперії, ініціатор скасування соляного акцизу.

Однак із початком царювання імператора Олександра III та настанням «ери контрреформ» Абаза втратив вплив у державному апараті країни. До кінця життя залишився лише почесним членом Державної ради. Помер у Франції. Поховано у м. Санкт-Петербург.

Абаза та Україна

Абаза — один з активних підприємців у галузі української цукрової промисловості. Його завод у містечку Шпола, за даними 1880—1890-х років, був найпотужнішим підприємством цього профілю в краї й одним із трьох (із 239) найвизначніших підприємств такого типу в Російській імперії.

Крім того, Абаза вніс значний вклад у розвиток місцевого цегляного, машинобудівного та борошномельного виробництва.

Література

  • Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 9.
  • Машкін О. М. Абаза Олександр Агейович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2005. — С. 9.
  • Орлов П. А. Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. — Санкт-Петербург , 1881.
  • Скальковский К. А. Наши государственные и общественные деятели. — Санкт-Петербург, 1890.
  • Витте С. Ю. Воспоминания. — Т. 1. — Москва, 1960.

Див. також