Вікіпедія:Оформлення/Літературні твори та вигадані світи

Вікіпедія містить багато статей про літературні твори та персонажі, вигадані світи та їх елементи.

Коли створюєте статтю, треба встановити значення предмету статті в реальному світі згідно з критеріями значимості та спираючись на незалежні авторитетні вторинні джерела — таким чином можна досягти фактологічної точності та повноти статті.

Далі, якщо предмет статті гідний статті у Вікіпедії, дописувачі повинні визначитись, що писати та як подавати інформацію. Оскільки ці питання взаємозалежні, їх треба розглядати разом, дописувачі повинні відповісти на ці два питання одночасно, щоб отримати добру статтю.

З погляду реального світу

Статті про вигадані світи повинні триматись реального світу, як головної системи відліку. Літературні твори, публікації, прокат фільмів відбувається. Слід застосовувати підхід, коли предмет статті описується з перспективи реального світу, в якому відбуваються публікації літературних творів та прокат фільмів. Необхідно використовувати одночасно первинні та вторинні джерела.

Типові аспекти перспективи реального світу:

• Ретельне розмежування між власне вигаданим світом та аспектами його створення та публікації, таким як вплив на реальний світ.
• Ретельне розмежування між вигаданим часом та хронологією, та дійсною хронологією подій реального світу. (особливо це стосується всіх фільмів та телевізійних тем)
• Подання предмету статті, як творчості
  • для фільмів та телевізійних тем це може включати особливості знімального процесу.
  • для літературних творів це можуть бути опис стилю автора або літературні прийоми.
• Опис персонажів, місцевостей та пристроїв як об’єктів вигаданого світу.
• Подання (з джерелом) авторських намірів.

Внизу приведено список зразкових статей, в яких послідовно користувались перспективою реального світу. Проте, майте на увазі, що перспектива реального світу не є «бажаним» критерієм якості, а фундаментальною вимогою до всіх статей.

Недоліки внутрішньосвітової перспективи.

Через внутрішньосвітову перспективу розвиток сюжету описують з точки зору персонажів у вигаданому світі і ставляться до цих подій так, наче вони справжні, при цьому ігнорують реальний контекст та джерела. Суть внутрішньосвітового підходу — намагання відтворити та підтримати ілюзію початкового твору, нехтуючи деталями з реального світу.

Існує багато фанатських сайтів з вікі наповненням, що приймають такий підхід, але його не слід використовувати в статтях вікіпедії. Внутрішньосвітова перспектива неточна та оманлива і заохочує непідтверджені оригінальні дослідження. І, що найважливіше, внутрішньосвітова перспектива заперечує консенсус спільноти щодо того чим вікіпедія не є і не може бути.

Дивіться також розділи про обґрунтування добропорядного використання, точність та доречну вагу.

Типові випадки внутрішньосвітової перспективи:

• Відсутність всіх або більшості аспектів опису предмету як творчої роботи.
• Про сюжет художнього твору написано як про історичні події.
• Вигадана біографія – стаття чи розділ про вигаданий персонаж написані так, наче це біографія. Це може бути недоречне титулування, згадка про день народження, які можуть бути насправді тільки дрібними деталями сюжету.
• Опис вигаданих місцевостей так наче вони насправді існують.
• Використання минулого часу при описі сюжету та його елементів.
• Намагання усунути суперечності чи заповнити прогалини сюжету, а не констатація таких фактів.
• Однаково детальне описання появи предмету статті в головних творах та маловідомих роботах на тему.
• Суміщення сюжету головних творів та робіт «за мотивами».
• Використання жарту чи дотепу як джерела інформації.
• Використання шаблону-картки призначеного для тем реального світу
• Використання для кадрів з фільму чи скірншотоів підписів, які вказують, що зображено персонаж, а не кадр з фільму, що зображає персонаж.
• Посилання на вигадані події чи дати, що мали місце в творі, замість того щоб послатись на сам художній твір.
• Впорядкування публікацій чи фільмів за хронологією твору, а не за фактичною датою виходу в світ.

Ці обмеження не діють у випадку серйозної сатири як у Мандрах Гуллівера чи Кандиді (та багато інших п’єс), де вигадані елементи приховують гостру політичну чи соціальну критику. В таких випадках виправдано вільно розглядати вигадані елементи та створення сюжетної лінії, щоб спробувати розгадати початковий задум автора. Такі самі винятки діють для інших форм літератури де незрозумілий характер твору — художній чи документальний, наприклад ймовірно історичні елементи релігійних текстів.

Первинні та вторинні джерела інформації

Вгорі ми обговорювали принцип перспективи з якої пишеться стаття, та наголошували на відмінності перспективи реального світу та внутрішньосвітової перспективи, даний розділ розглядає питання вибору інформації. Дивіться також пов’язану політику про первинні, вторинні та третинні джерела.

Первинна інформація

Термін первинна інформація означає інформацію, що походить з первинних джерел про вигаданий світ, наприклад: оригінальна робота або пов’язаний художній твір (інший епізод або сиквел). Навіть чітко дотримуючись перспективи реального світу неможливо обійтись без використання оригінального твору як джерела. Дивіться також розділ про сумлінне використання. Приклади інформації доступної в первинних джерелах:

• дата народження та смерті вигаданих персонажів;
• характеристики вигаданих засобів пересування чи пристроїв;
• історія вигаданих місцевостей чи організацій;
• інформація про вигадані створіння та природу; і
• власне сюжет

Зразкові статті

• Бойовий Ангел Аліта
• Касабланка (фільм)
• Медлакс
• РакСефон