Ядерна енергетика за країною
Атомні електростанції працюють у 32 країнах і виробляють близько десятої частини світової електроенергії.[1] Більшість з них розташовані у Європі, Північній Америці, Східній Азії та Південній Азії. Сполучені Штати[en] є найбільшим виробником атомної енергії, а Франція має найбільшу частку електроенергії, виробленої атомною енергетикою, близько 70%.[2] Китай має найшвидше розвиваючу ядерну енергетичну програму з 16 новими реакторами, що будуються, за нею йде Індія, яка має 8 реакторів на стадії будівництва.[3]
Деякі країни в минулому експлуатували ядерні реактори, але не мають діючих атомних станцій. Серед них, Італія яка закрила усі свої атомні станції до 1990 року, і ядерна енергетика з тих пір була припинена через референдум 1987 року[en]. Казахстан[en] планує в майбутньому відновити використання ядерної енергії.[джерело?] Білорусь почала експлуатацію одного блоку своєї першої АЕС у червні 2021 року та планує ввести в експлуатацію другий блок у 2022 році.[4]
Іспанія та Швейцарія в даний час експлуатують атомні електростанції, але планують відмовитися від ядерної енергетики[en].[джерело?] Німеччина завершить зупинку своїх ядерних елетростанцій в 2022 році, і будь-який перезапуск виключено з технічних причин.[5] Тайвань[en] розглядає можливість поступової відмови.[джерело?] Австрія[en] (Цвентендорфська атомна електростанція) та Філіпіни[en] (Батаанська ядерна електростанція[en]) ніколи не почали використовувати свої перші атомні станції, які були повністю побудовані.
Швеція та Бельгія, які початково провадили політику поступової відмови зараз відмовилися від своїх попередніх планів. Філіппіни відновили свою ядерну програму 28 лютого 2022 року і незабаром можуть запустити законсервовану Батаанську станцію.[6][7]
Через фінансові, політичні та технічні причини, Куба , Лівія та Польща так і не завершили будівництво своїх перших атомних станцій, а Австралія, Азербайджан, Грузія, Гана , Ірландія , Кувейт, Оман, Перу та Сінгапур ніколи не будували своїх перших атомних станцій.[8][9] Деякі з цих країн все ще планують запровадити атомну енергетику. Станом на 2020 рік Польща перебуває на етапі просунутого планування 1,5 ГВт і планує мати до 9 ГВт до 2040 року..[10] Гонконг не має атомних електростанцій у своїх межах, але імпортує 80% електроенергії, виробленої з АЕС Даявань розташованої поряд із кордоном, у якій енергетична компанія території має частку.[11][12] Уряд також запропонував збільшити частку атомної енергетики до 50%.[13] У 2021 році, Ірак[en] оголосив про плани побудувати 8 ядерних реакторів до 2030 року, щоб постачати до 25% електроенергії в мережу, яка страждає від дефіциту.[14]
Огляд
Діючі реактори, будівництво нових реакторів Експлуатація реакторів, планування нового будівництва Немає реакторів, будують нові реактори Немає реакторів, планується нове будівництво | Діючі реактори, стабільно Діючі реактори, розглядається постуова відмова[en] Цивільна атомна енергетика є незаконною Немає реакторів |
Із 32 країн, у яких працюють АЕС, лише Франція, Словаччина, Україна та Бельгія використовувати їх як джерело для більшої частини постачання електроенергії в країні станом на 2021 рік. Інші країни мають значні обсяги потужностей для виробництва атомної енергії. Найбільшими виробниками ядерної електроенергії є Сполучені Штати[en] із потужностями у 771638 GWh ядерної електроенергії в 2021 році, на другому місці Китай[en] з показником 383205 GWh.[1] Станом на серпень 2022 року 438 реакторів чистою потужністю 393333 MWe діють, а 56 реакторів корисною потужністю в 57848 MWe будуються. Зі споруджуваних реакторів 17 реакторів з потужністю 17,365 MWe розташовані в Китаї та 8 реакторів з потужністю 6028 MWe розташовані в Індії.[16]
Країна | Реактори | Потуність Чистий підсумок (MWe) |
Генерована електроенергія (GWh) |
Частка загального використання електрики |
Зауваження | |
---|---|---|---|---|---|---|
Діючі | У/Б | |||||
3 | 1 | 1641 | 10170 | 7.2% | ||
1 | 0 | 448 | 1850 | 25.3% | ||
0 | 2 | Н/Д | Н/Д | Н/Д | ||
1 | 1 | 1110 | 5422 | 14.1% | ||
7 | 0 | 5942 | 47962 | 50.8% | Відмову призупинено | |
2 | 1 | 1884 | 13858 | 2.4% | ||
2 | 0 | 2006 | 15799 | 34.6% | ||
19 | 0 | 13624 | 86780 | 14.3% | ||
55 | 17 | 52170 | 383205 | 5.0% | ||
6 | 0 | 3934 | 29044 | 36.6% | ||
0 | 1 | Н/Д | Н/Д | Н/Д | ||
5 | 0 | 4394 | 22646 | 32.8% | ||
56 | 1 | 61370 | 363394 | 69.0% | ||
3 | 0 | 4055 | 65444 | 11.9% | 2022 відмова[5] | |
4 | 0 | 1916 | 15121 | 46.8% | ||
22 | 8 | 6795 | 39758 | 3.2% | ||
1 | 1 | 915 | 3236 | 1.0% | ||
33 | 2 | 31679 | 61304 | 7.2% | Багато реакторів зупинені | |
2 | 0 | 1552 | 11606 | 5.3% | ||
1 | 0 | 482 | 3614 | 3.1% | ||
6 | 0 | 3256 | 15832 | 10.6% | ||
2 | 0 | 1300 | 10401 | 18.5% | ||
37 | 4 | 27727 | 208443 | 20.0% | ||
4 | 2 | 1868 | 14646 | 52.3% | ||
1[a] | 0 | 688 | 5419 | 36.9% | ||
2 | 0 | 1854 | 12199 | 6.0% | ||
25 | 3 | 24431 | 150456 | 28.0% | ||
7 | 0 | 7121 | 54218 | 20.8% | Запланована поступова відмова | |
6 | 0 | 6882 | 51426 | 30.8% | ||
4 | 0 | 2960 | 18593 | 28.8% | Запланована поступова відмова | |
3 | 0 | 2859 | 26818 | 10.8% | ||
0 | 4 | Н/Д | Н/Д | Н/Д | ||
15 | 2 | 13107 | 81126 | 55.0% | ||
2 | 2 | 2762 | 10126 | 1.3% | ||
9 | 2 | 5883 | 41789 | 14.8% | ||
92 | 2 | 94718 | 771638 | 19.6% | ||
Світ загалом | 438 | 56 | 393333 | 2653344 |
Див. також
- Перелік комерційних ядерних реакторів
- Перелік ядерних електростанцій
- Ядерна енергетична політика за країною[en]
- Перелік ядених надзвичайних подій за країною[en]
- Перелік країн за запасами урану
- World Nuclear Industry Status Report[en]
- Ядерна промисловість Канади[en]
Примітки
Посилання
- ↑ а б в Nuclear Share of Electricity Generation in 2021. IAEA. Процитовано 26 June 2022.
- ↑ Nuclear Power in France | French Nuclear Energy - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ China Nuclear Power | Chinese Nuclear Energy - World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ International Atomic Energy Agency. Country Nuclear Power Profiles: Belarus (updated 2021).
- ↑ а б
Wehrmann, Benjamin (7 July 2022). Scholz rejects nuclear runtime extension as parliament holds key energy policy votes. Clean Energy Wire. Berlin, Germany. Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ Philippines relaunches nuclear energy programme : Nuclear Policies - World Nuclear News.
- ↑ Sweden Reverses Nuclear Phase-out Policy.
- ↑ Duroyan Fertl (5 June 2011). Germany: Nuclear power to be phased out by 2022. Green Left.
- ↑ James Kanter (25 May 2011). Switzerland Decides on Nuclear Phase-Out. New York Times.
- ↑ Wilczek, Maria (16 червня 2020). Construction of Poland's first nuclear power plant to begin in 2026. Notes From Poland (амер.). Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Hong Kong fallout from China's reckless nuclear ambitions.
- ↑ CLP to increase nuclear power imports 10pc.
- ↑ Mar, Daphne; Hills, Peter; and Tao, Julia (November 2014). AESC Working Paper 11: Risk perception, trust and public engagement in nuclear decision-making in Hong Kong - 1.3 Nuclear energy: the Hong Kong context (PDF).
- ↑ Iraq hopes to build 8 nuclear power reactors by 2030. Brecorder (англ.). 15 June 2021. Процитовано 18 червня 2021.
- ↑ Operational & Long-Term Shutdown Reactors. IAEA. 13 April 2013. Процитовано 14 April 2013.
- ↑ Nuclear Power Reactors in the World (PDF). Vienna: International Atomic Energy Agency. 2020. ISBN 978-92-0-114820-9.
Зовнішні посилання
|
|