Суходіл (Чортківський район)
село Суходіл | |
---|---|
Країна | |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Гусятинська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1532 |
Населення | 398 |
Територія | 1.967 км² |
Густота населення | 327.4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48205 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′35″ пн. ш. 26°10′23″ сх. д. / 49.04306° пн. ш. 26.17306° сх. д.Координати: 49°02′35″ пн. ш. 26°10′23″ сх. д. / 49.04306° пн. ш. 26.17306° сх. д. |
Водойми | Збруч |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Гусятин |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48201 с. Суходіл, вул. Центральна |
Сільський голова | Новінчук Мирослава КорнелівнаШаблон:UKR-obl-rada-te |
Карта | |
Мапа | |
|
Суході́л — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. До 2015 адміністративний центр Суходільської сільської ради, якій було підпорядковано хутір Боднарівка. При Суходолі були хутори Грабарки і Задолина, виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Гусятинської селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[1]
Населення — 398 осіб (2018)
У селі річка Чабарівка впадає у річку Суходіл.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1532 рік. Власником села був шляхтич Якуб Потоцький.
Діяла філія українського товариства «Просвіта» та інші товариства.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610254, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 450 виборців, явка 62,89%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 41,70%, за «Європейську Солідарність» — 16,25%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,60%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 33,33%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 31,90%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 10,39%[3].
- церква святого великомученика Димитрія (1909, мурована)
- капличка (2002).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятний хрест до 100-річчя скасування кріпацтва (1961).
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП «Надзбручччя», торгові заклади, дитячий садок «Дзвіночок»
- український поет-пісняр Степан Галябарда
- український етнограф, фольклорист, культурно-громадський діяч Михайло Ломацький (1886—1968).
- польська письменниця, журналістка М. Валєвська.
- депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань Ганна Гуменна.
-
Церква Святого Дмитрія
-
Пам'ятний знак Борцям за волю України
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- В. Уніят. Суходіл // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 374–375. — ISBN 978-966-528-279-2.
|