Реальгар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoBot (обговорення | внесок)
м шаблон
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
Рядок 54: Рядок 54:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{ref-en}}
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100212002109/http://webmineral.com/data/Realgar.shtml |date=12 лютого 2010 }} {{ref-en}}
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{ref-ru}}
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090519144043/http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html |date=19 травня 2009 }} {{ref-ru}}
* [http://www.forum-mining.ru Реальгар в базі forum-mining.ru] {{ref-ru}}
* [http://www.forum-mining.ru Реальгар в базі forum-mining.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220323215751/http://forum-mining.ru/ |date=23 березня 2022 }} {{ref-ru}}


{{Портали|Геологія|Мінералогія}}
{{Портали|Геологія|Мінералогія}}

Версія за 03:18, 26 березня 2022

Реальгар
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураRlg[2]
Хімічна формулаAsS[3]
Nickel-Strunz 102.FA.15a[4]
Dana 82.8.21.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честькопальня (арабська)[5],
порошок (арабська)[5]
CMNS: Реальгар у Вікісховищі

Реальгар, реальґар (рос. реальгар; англ. realgar; англ. red arsenic; нім. Realgar m) — мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови.

Загальна характеристика

Хімічна формула: As4S4. Містить 70,1 % As. Входить до складу арсенових руд.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.

Густина 3,5.

Твердість 1,5-2,0.

Колір оранжево-червоний.

Блиск смоляний.

Риса світло-рожева.

Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.

Поширення

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто — з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.

Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Карпати — Бая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Північна Македонія), Пуццолі (Італія), Валліс (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Єллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Гарц (ФРН).

Назва від арабського «рахьял-чхар» — рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, 1747).

Синоніми: сірка рубінова, сандарагат та ін.

Див. також

Примітки

Література

Посилання