Реальгар: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Image:Realgar-3D-balls.png|thumb|right|Структура кристалу реальгару]] |
[[Image:Realgar-3D-balls.png|thumb|right|Структура кристалу реальгару]] |
||
[[Image:Realgar-unit-cell-3D-balls.png|thumb|right|The [[Crystal structure#Unit cell|unit cell]] of realgar, showing clearly the As<sub>4</sub>S<sub>4</sub> molecules it contains]] |
[[Image:Realgar-unit-cell-3D-balls.png|thumb|right|The [[Crystal structure#Unit cell|unit cell]] of realgar, showing clearly the As<sub>4</sub>S<sub>4</sub> molecules it contains]] |
||
'''Реальгар''' ({{lang-ru|реальгар}}, {{lang-en|realgar}}, {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) – [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови. |
'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-ru|реальгар}}, {{lang-en|realgar}}, {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) – [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови. |
||
==Загальна характеристика== |
==Загальна характеристика== |
||
Версія за 15:01, 8 травня 2008
Реальгар, реальґар (рос. реальгар, англ. realgar, англ. red arsenic; нім. Realgar m) – мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови.
Загальна характеристика
Формула: As4S4. Містить 70,1% As. Входить до складу арсенових руд.
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні аґреґати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.
Густина 3,5.
Твердість 1,5-2,0.
Колір оранжево-червоний.
Блиск смоляний.
Риса світло-рожева.
Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.
Поширення
Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто – з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.
Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Карпати – Бая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Македонія), Пуццолі (Італія), Валліс (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Йєллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Гарц (ФРН).
Назва від арабського “рахьял-чхар” – рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, 1747).
Син. – сірка рубінова, сандарагат та ін.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.