Реальгар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Mineraly.sk - realgar.jpg|thumb|right|Зразок реальгару]]
[[Image:Mineraly.sk - realgar.jpg|thumb|right|Зразок реальгару]]
[[Файл:Realgar-3D-balls.png|thumb|right|Структура кристалу реальгару]]
[[Image:Realgar-3D-balls.png|thumb|right|Структура кристалу реальгару]]
[[Файл:Realgar-unit-cell-3D-balls.png|thumb|right|[[Елементарна комірка]] реальгару. Чітко показано молекули As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>, які входять до складу.]]
[[Image:Realgar-unit-cell-3D-balls.png|thumb|right|The [[Crystal structure#Unit cell|unit cell]] of realgar, showing clearly the As<sub>4</sub>S<sub>4</sub> molecules it contains]]
'''Реальгар''' - мінерал класу сульфідів.
'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-ru|реальгар}}, {{lang-en|realgar}}, {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) – [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови.


==Загальна характеристика==
==Опис==


Формула As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>. Містить 70,1% As.
Формула: As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>. Містить 70,1% As. Входить до складу [[арсенові руди|арсенових руд]].


[[Сингонія]] моноклінна.
Кристалізується в моноклінній сингонії. Крім стійкого при звичайній температурі а-реальгару існує високотемпературна модифікація b-реальгару, що відрізняється параметрами кристалічної решітки. Структура реальгару молекулярна. Розташування молекул в структурі подібно розміщенню молекул S8 у структурі сірки самородної. Форма виділень: землисті порошкуваті маси, нальоти, корки, зернисті агрегати. Зрідка призматичні кристали (довжина до 5 см). Колір від яскраво-червоного до оранжево-жовтого, блиск скляний до жирного, прозорий. [[Спайність]] досконала по {010}. [[Твердість]] 1,5-2. Густина 3600 кг/м<sup>3</sup>. Дуже крихкий. Утворюється гідротермальним шляхом. Зустрічається в близьких до поверхні вулканогенних і телетермальних родовищах спільно з аурипігментом, кіновар'ю, антимонітом (Хайдарканське, Киргизстан; за кордоном - Мерк'юрі, штат Юта, США, та ін.) b-реальгар (спільно з а-реальгаром) зустрінутий на родовищі Алакран (Чилі).


Призматичний вид.
Реальгар випадає з вод термальних джерел (Апапельські джерела, Камчатка, Єллоустонський національний парк, США). Реальгар спостерігався також у фумарольних конденсатах вулкана Етна (Італія) та ін. Входить до складу миш'якових руд. Сингонія в реальгару - моноклінна. Відноситься до призматичниого виду. Густину реальгар має 3,5. Його відносна твердість 1,5-2,0. Колір - оранжево-червоний. Блиск - смоляний. Риса - світло-рожева. Злам - злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.


Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні [[агрегат]]и, [[нальоти]], кірки, землисті сипкі маси, призматичні [[кристал]]и довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.
== Див. також ==

[[Густина]] 3,5.

[[Твердість]] 1,5-2,0.

[[Колір]] оранжево-червоний.

[[Блиск]] смоляний.

[[Риса]] світло-рожева.

[[Злам]] злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.

==Поширення==

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто – з [[антимоніт]]ом, [[кіновар]]’ю, мінералами [[свинець|свинцю]]; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках [[вулкан]]ічних кратерів, у [[сольфатари|сольфатарах]] і [[фумароли|фумаролах]].

'''Розповсюдження:''' [[Яхімов]] ([[Чехія]]), [[Карпати]] – [[Бая-Спріє]] і [[Секеримб]] ([[Трансільванія]], [[Румунія]]), [[Алшар]] ([[Республіка Македонія]]), [[Пуццолі]] ([[Італія]]), [[Валліс]] ([[Швейцарія]]), шт. [[Юта]], [[Невада]], [[Єллоустонський національний парк]] ([[США]]), [[Лухумі]] ([[Грузія]]), [[Гарц]] ([[ФРН]]).

Назва від арабського “рахьял-чхар” – рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, [[1747]]).

Син. – сірка рубінова, [[сандарагат]] та ін.

==Див. також==
* [[Список мінералів]]
* [[Список мінералів]]


== Література ==
==Література==
* {{МГЕ|nocat=1}}
*{{МГЕ}}
* Лазаренко Є. К., Винар О.&nbsp;М.&nbsp;Мінералогічний словник, К.: Наукова думка.&nbsp;— 1975.&nbsp;— 774 с.
* Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. 774 с.
== Інтернет-ресурси==
== Посилання ==
{{Commonscat|Realgar}}
{{Commonscat|Realgar}}
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{ref-en}}
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{ref-en}}
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{ref-ru}}
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{ref-ru}}

* [http://www.forum-mining.ru Реальгар в базі forum-mining.ru] {{ref-ru}}

[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]
[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]
[[Категорія:Мінерали арсену]]
[[Категорія:Мінерали арсену]]

[[Категорія:Отруйні мінерали]]
[[ca:Realgar]]
[[cs:Realgar]]
[[de:Realgar]]
[[el:Σανδαράχη (ερυθρά)]]
[[en:Realgar]]
[[es:Rejalgar]]
[[fr:Réalgar]]
[[hu:Realgár]]
[[it:Realgar]]
[[ja:鶏冠石]]
[[la:Realgar]]
[[lt:Realgaras]]
[[nds:Realgar]]
[[nl:Realgaar]]
[[pl:Realgar]]
[[pt:Realgar]]
[[ro:Realgar]]
[[ru:Реальгар]]
[[sk:Realgár]]
[[sv:Realgar]]
[[zh:雄黄]]

Версія за 11:02, 5 квітня 2014

Зразок реальгару
Структура кристалу реальгару
The unit cell of realgar, showing clearly the As4S4 molecules it contains

Реальгар, реальґар (рос. реальгар, англ. realgar, англ. red arsenic; нім. Realgar m) – мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови.

Загальна характеристика

Формула: As4S4. Містить 70,1% As. Входить до складу арсенових руд.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.

Густина 3,5.

Твердість 1,5-2,0.

Колір оранжево-червоний.

Блиск смоляний.

Риса світло-рожева.

Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.

Поширення

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто – з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.

Розповсюдження: Яхімов (Чехія), КарпатиБая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Республіка Македонія), Пуццолі (Італія), Валліс (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Єллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Гарц (ФРН).

Назва від арабського “рахьял-чхар” – рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, 1747).

Син. – сірка рубінова, сандарагат та ін.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.

Інтернет-ресурси