Реальгар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мінерал}}
{{Мінерал}}


'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-ru|реальгар}}; {{lang-en|realgar}}; {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) — [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови.
'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-ru|реальгар}}; {{lang-en|realgar}}; {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) — [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови. Синоніми: сірка рубінова, [[сандарагат]] та ін.


== Етимологія та історія ==
== Етимологія та історія ==
Назва ''реальґар'' (лат. ''Arsenicum rubrum''<ref>Otto Zekert (Hrsg.): ''Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570.'' Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.</ref>) походить від [[арабська мова|арабського]] ''/ رهج الغار / rahǧ al-ġār'' / і означає «печерний порошок», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.<ref>Karl Lokotsch: ''Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs.'' Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.</ref>
Назва ''реальґар'' (лат. ''Arsenicum rubrum''<ref>Otto Zekert (Hrsg.): ''Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570.'' Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.</ref>) походить від [[арабська мова|арабського]] '' «рахьял-чхар» / رهج الغار / rahǧ al-ġār'' / і означає «рудний порох, рудниковий пил», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.<ref>Karl Lokotsch: ''Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs.'' Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.</ref>


Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог [[Йохан Готшалк Валлеріус]] (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.
Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог [[Йохан Готшалк Валлеріус]] (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.
Рядок 33: Рядок 33:


Розповсюдження: [[Яхімов]] ([[Чехія]]), [[Карпати]]&nbsp;— [[Бая-Спріє]] і [[Секеримб]] ([[Трансільванія]], [[Румунія]]), [[Алшар]] ([[Північна Македонія]]), [[Пуццолі]] ([[Італія]]), [[Валліс]] ([[Швейцарія]]), шт. [[Юта]], [[Невада]], [[Єллоустонський національний парк]] ([[США]]), [[Лухумі]] ([[Грузія]]), [[Гарц]] ([[ФРН]]).
Розповсюдження: [[Яхімов]] ([[Чехія]]), [[Карпати]]&nbsp;— [[Бая-Спріє]] і [[Секеримб]] ([[Трансільванія]], [[Румунія]]), [[Алшар]] ([[Північна Македонія]]), [[Пуццолі]] ([[Італія]]), [[Валліс]] ([[Швейцарія]]), шт. [[Юта]], [[Невада]], [[Єллоустонський національний парк]] ([[США]]), [[Лухумі]] ([[Грузія]]), [[Гарц]] ([[ФРН]]).

Назва від арабського «рахьял-чхар»&nbsp;— рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, [[1747]]).

Синоніми: сірка рубінова, [[сандарагат]] та ін.


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>

Версія за 08:39, 29 травня 2022

Реальгар
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураRlg[2]
Хімічна формулаAsS[3]
Nickel-Strunz 102.FA.15a[4]
Dana 82.8.21.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честькопальня (арабська)[5],
порошок (арабська)[5]
CMNS: Реальгар у Вікісховищі

Реальгар, реальґар (рос. реальгар; англ. realgar; англ. red arsenic; нім. Realgar m) — мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови. Синоніми: сірка рубінова, сандарагат та ін.

Етимологія та історія

Назва реальґар (лат. Arsenicum rubrum[6]) походить від арабського «рахьял-чхар» / رهج الغار / rahǧ al-ġār / і означає «рудний порох, рудниковий пил», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.[7]

Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог Йохан Готшалк Валлеріус (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.

Загальна характеристика

Хімічна формула: As4S4. Містить 70,1 % As. Входить до складу арсенових руд.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.

Густина 3,5.

Твердість 1,5-2,0.

Колір оранжево-червоний.

Блиск смоляний.

Риса світло-рожева.

Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.

Поширення

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто — з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.

Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Карпати — Бая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Північна Македонія), Пуццолі (Італія), Валліс (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Єллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Гарц (ФРН).

  • Зразок реальгару
    Зразок реальгару
  • Структура кристалу реальгару
    Структура кристалу реальгару
  • Кристалічна чарунка реальгару
    Кристалічна чарунка реальгару

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
  4. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  6. ↑ Otto Zekert (Hrsg.): Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570. Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.
  7. ↑ Karl Lokotsch: Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs. Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реальгар&oldid=35965970