Реальгар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
LeonBot (обговорення | внесок)
6721 редагування
м →‎top: додавання картки за допомогою AWB
 
(Не показано 32 проміжні версії 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мінерал}}
{{Мінерал}}
⚫
[[Image:Mineraly.sk - realgar.jpg|thumb|right|Зразок реальгару]]
⚫
[[Image:Realgar-3D-balls.png|thumb|right|Структура кристалу реальгару]]
⚫
[[Image:Realgar-unit-cell-3D-balls.png|thumb|right|Кристалічна чарунка реальгару. Модель.]]
⚫
'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-ru|реальгар}}, {{lang-en|realgar}}, {{lang-en|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) – [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови.


⚫
'''Реальгар, реальґар''' ({{lang-en|realgar}}; {{lang-en2|red arsenic}}; {{lang-de|Realgar m}}) — [[мінерал]] класу [[сульфіди|сульфідів]], моносульфід [[арсен]]у кільцевої будови. Синоніми: сірка рубінова, [[сандарагат]] та ін.
⚫
==Загальна характеристика==


== Етимологія та історія ==
⚫
Формула: As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>. Містить 70,1% As. Входить до складу [[арсенові руди|арсенових руд]].
Назва ''реальґар'' (лат. ''Arsenicum rubrum''<ref>Otto Zekert (Hrsg.): ''Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570.'' Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.</ref>) походить від [[арабська мова|арабського]] '' «рахьял-чхар» / رهج الغار / rahǧ al-ġār'' / і означає «рудний порох, рудниковий пил», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.<ref>Karl Lokotsch: ''Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs.'' Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.</ref>

Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог [[Йохан Готшалк Валлеріус]] (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.

⚫
== Загальна характеристика ==
⚫
[[Хімічна формула]]: As<sub>4</sub>S<sub>4</sub>. Містить 70,1&nbsp;% As. Входить до складу [[арсенові руди|арсенових руд]].


[[Сингонія]] моноклінна.
[[Сингонія]] моноклінна.
Рядок 13: Рядок 15:
Призматичний вид.
Призматичний вид.


Генезис: найчастіше - низькотемпературний гідротермальний жильний мінерал, пов’язаний з
⚫
Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні [[агрегат]]и, [[нальоти]], кірки, землисті сипкі маси, призматичні [[кристал]]и довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.
мінерали As–Sb; також вулканічні сублімації та у відкладеннях гарячих джерел; в карбонаті та глинистих осадових породах.

Асоціація: [[аурипігмент]], [[арсеноліт]], інші арсенові мінерали, [[кальцит]], [[барит]].

⚫
Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні [[Агрегат (петрографія)|агрегати]], [[нальоти]], кірки, землисті сипкі маси, призматичні [[кристал]]и довж. до 5&nbsp;см і їх друзи, вкрапленість.


[[Густина]] 3,5.
[[Густина]] 3,5.


[[Твердість]] 1,5-2,0.
[[Шкала Мооса|Твердість]] 1,5-2,0.


[[Колір]] оранжево-червоний.
[[Колір]] оранжево-червоний.
Рядок 27: Рядок 34:
[[Злам]] злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.
[[Злам]] злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.


==Поширення==
== Поширення ==
⚫
Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто&nbsp;— з [[антимоніт]]ом, [[кіновар]]’ю, мінералами [[свинець|свинцю]]; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках [[вулкан]]ічних кратерів, у [[сольфатари|сольфатарах]] і [[фумароли|фумаролах]].


⚫
Розповсюдження: [[Яхімов]] ([[Чехія]]), [[Карпати]]&nbsp;— [[Бая-Спріє]] і [[Секеримб]] ([[Трансільванія]], [[Румунія]]), [[Алшар]] ([[Північна Македонія]]), [[Пуццолі]] ([[Італія]]), [[Вале (кантон)|кантон Вале]] ([[Швейцарія]]), шт. [[Юта]], [[Невада]], [[Єллоустонський національний парк]] ([[США]]), [[Лухумі]] ([[Грузія]]), [[Республіка Саха]] ([[РФ]]), [[Шнеєберг]], [[Саксонія]] і в [[Санкт-Андреасберг]], гори [[Гарц]] ([[ФРН]]), провінція [[Хунань]], [[Китай]].
⚫
Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто – з [[антимоніт]]ом, [[кіновар]]’ю, мінералами [[свинець|свинцю]]; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках [[вулкан]]ічних кратерів, у [[сольфатари|сольфатарах]] і [[фумароли|фумаролах]].


В Україні є на [[Керченський півострів|Керченському півострові]], [[Донбас]]і<ref>[https://www.donmining.info/2014/09/blog-post_14.html Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса (Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32, 2001)]</ref>, [[Закарпаття|Закарпатті]].
⚫
'''Розповсюдження:''' [[Яхімов]] ([[Чехія]]), [[Карпати]] – [[Бая-Спріє]] і [[Секеримб]] ([[Трансільванія]], [[Румунія]]), [[Алшар]] ([[Північна Македонія]]), [[Пуццолі]] ([[Італія]]), [[Валліс]] ([[Швейцарія]]), шт. [[Юта]], [[Невада]], [[Єллоустонський національний парк]] ([[США]]), [[Лухумі]] ([[Грузія]]), [[Гарц]] ([[ФРН]]).


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Назва від арабського “рахьял-чхар” – рудний порох, рудниковий пил (J.G.Wallerius, [[1747]]).
⚫
Mineraly.sk - realgar.jpg|border|Зразок реальгару
⚫
Realgar-3D-balls.png|border|Структура кристалу реальгару
⚫
Realgar-unit-cell-3D-balls.png|border|Кристалічна чарунка реальгару
|border|
</gallery></small>


⚫
== Див. також ==
Син. – сірка рубінова, [[сандарагат]] та ін.

⚫
==Див. також==
* [[Список мінералів]]
* [[Список мінералів]]


== Примітки ==
⚫
==Література==
{{reflist|2|refs=
⚫
*{{МГЕ}}

* Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
}}
== Інтернет-ресурси==

{{Commonscat|Realgar}}
⚫
== Література ==
⚫
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{ref-en}}
⚫
* {{МГЕ|nocat=1}}
⚫
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{ref-ru}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = Реальгар |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
⚫
* [http://www.forum-mining.ru Реальгар в базі forum-mining.ru] {{ref-ru}}
* {{книга |автор = |частина = Реальгар |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
* [https://rruff.info/doclib/hom/realgar.pdf Realgar. Handbook of Mineralogy.]
* Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 255–258.
* Баранов П.Н. и др.. Самоцветы Украины Том 3: Коллекционные камни Керченского полуострова. К.: Ювелір-ПРЕС. – 2008. – 84 с.
* Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32. — Донецьк, ДонНТУ, 2001. – С.3-8.
* Білецький В. С. Реальгар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реальгар

== Посилання ==
⚫
* [http://www.webmineral.com/data/Realgar.shtml Реальгар в базі webmineral.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100212002109/http://webmineral.com/data/Realgar.shtml |date=12 лютого 2010 }} {{ref-en}}
⚫
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html Реальгар в базі catalogmineralov.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090519144043/http://www.catalogmineralov.ru/mineral/553.html |date=19 травня 2009 }} {{ref-ru}}
⚫
* [http://www.forum-mining.ru Реальгар в базі forum-mining.ru] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220323215751/http://forum-mining.ru/ |date=23 березня 2022 }} {{ref-ru}}

{{Портали|Геологія|Мінералогія}}


[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]
[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]
[[Категорія:Мінерали арсену]]
[[Категорія:Мінерали арсену]]
[[Категорія:Неорганічні пігменти]]

Поточна версія на 17:29, 9 листопада 2023

Реальгар
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураRlg[2]
Хімічна формулаAsS[3]
Nickel-Strunz 102.FA.15a[4]
Dana 82.8.21.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честькопальня (арабська)[5],
порошок (арабська)[5]
CMNS: Реальгар у Вікісховищі

Реальгар, реальґар (англ. realgar; red arsenic; нім. Realgar m) — мінерал класу сульфідів, моносульфід арсену кільцевої будови. Синоніми: сірка рубінова, сандарагат та ін.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Назва реальґар (лат. Arsenicum rubrum[6]) походить від арабського «рахьял-чхар» / رهج الغار / rahǧ al-ġār / і означає «рудний порох, рудниковий пил», оскільки цей мінерал був видобутий із шахт.[7]

Перший опис зробив шведський хімік, металург і мінералог Йохан Готшалк Валлеріус (1709-1785) у 1747 році. Тип місцевості не визначено, оскільки реальгар був відомий ще в давнину.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: As4S4. Містить 70,1 % As. Входить до складу арсенових руд.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Генезис: найчастіше - низькотемпературний гідротермальний жильний мінерал, пов’язаний з мінерали As–Sb; також вулканічні сублімації та у відкладеннях гарячих джерел; в карбонаті та глинистих осадових породах.

Асоціація: аурипігмент, арсеноліт, інші арсенові мінерали, кальцит, барит.

Утворює грубо- та дрібнозернисті щільні агрегати, нальоти, кірки, землисті сипкі маси, призматичні кристали довж. до 5 см і їх друзи, вкрапленість.

Густина 3,5.

Твердість 1,5-2,0.

Колір оранжево-червоний.

Блиск смоляний.

Риса світло-рожева.

Злам злегка раковистий. Непрозорий. Розчиняється у царській горілці і гарячому їдкому натрі.

Поширення

[ред. | ред. код]

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом, часто — з антимонітом, кіновар’ю, мінералами свинцю; як правило в середньо- і низькотемпературних вулканогенних і телетермальних родовищах, згонах на стінках вулканічних кратерів, у сольфатарах і фумаролах.

Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Карпати — Бая-Спріє і Секеримб (Трансільванія, Румунія), Алшар (Північна Македонія), Пуццолі (Італія), кантон Вале (Швейцарія), шт. Юта, Невада, Єллоустонський національний парк (США), Лухумі (Грузія), Республіка Саха (РФ), Шнеєберг, Саксонія і в Санкт-Андреасберг, гори Гарц (ФРН), провінція Хунань, Китай.

В Україні є на Керченському півострові, Донбасі[8], Закарпатті.

  • Зразок реальгару
    Зразок реальгару
  • Структура кристалу реальгару
    Структура кристалу реальгару
  • Кристалічна чарунка реальгару
    Кристалічна чарунка реальгару

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
  4. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  6. ↑ Otto Zekert (Hrsg.): Dispensatorium pro pharmacopoeis Viennensibus in Austria 1570. Hrsg. vom österreichischen Apothekerverein und der Gesellschaft für Geschichte der Pharmazie. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, S. 135.
  7. ↑ Karl Lokotsch: Etymologisches Wörterbuch der europäischen […] Wörter orientalischen Ursprungs. Carl Winter, Heidelberg 1927, S. 135.
  8. ↑ Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса (Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32, 2001)

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Реальгар // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Реальгар // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Realgar. Handbook of Mineralogy.
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 255–258.
  • Баранов П.Н. и др.. Самоцветы Украины Том 3: Коллекционные камни Керченского полуострова. К.: Ювелір-ПРЕС. – 2008. – 84 с.
  • Панов Б.С., Проскурня Ю.А. Новые минералы Донбасса // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Гірничо-геологічна. Випуск 32. — Донецьк, ДонНТУ, 2001. – С.3-8.
  • Білецький В. С. Реальгар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реальгар

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Реальгар&oldid=40879771