Рихлік Євген Антонович
Євген Антонович Рихлік (1888, Вільшанка — 1939, концтабір ГУЛАГ СССР) — український славіст, родом з волинських чехів.
Біографія
Народився в сtks Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив Київський університет, у часи совєцької окупації - професор Ніженського Інституту Народної Освіти.
Праці про поезію Ф. Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).
Окремо вивчав лексику села Вільшанки на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).
Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.
1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |