Рихлік Євген Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Євген Антонович Рихлік (1888, Вільшанка1939, концтабір ГУЛАГ СССР) — український славіст, родом з волинських чехів.

Біографія

Народився в сtks Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив Київський університет, у часи совєцької окупації - професор Ніженського Інституту Народної Освіти.

Праці про поезію Ф. Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).

Окремо вивчав лексику села Вільшанки на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).

Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.

1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ.

Література