Рихлік Євген Антонович

Євген Антонович Рихлік (1888(1888), Вільшанка — 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР) — український славіст, родом з волинських чехів.

Біографія

Народився в селі Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив та працював в Київському університеті, завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації — професор Ніжинського Інституту Народної Освіти З 1927 р. він очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень.

Праці про поезію Ф. Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).

Окремо вивчав лексику села Вільшанка на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).

Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.

1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду — в'язень ГУЛАГ. Помер на засланні.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Шевцова Л. С. Основні пріоритети роботи центру богемістики // Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. — Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — С. 111—117