Рихлік Євген Антонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
SasZt (обговорення | внесок)
уточнення, посилання
Рядок 1: Рядок 1:
'''Євген Антонович Рихлік''' ([[1888]], [[Вільшанка (Ємільчинський район)|Вільшанка]] — [[1939]], концтабір ГУЛАГ СССР) — український [[славіст]], родом з волинських [[чехи|чехів]].
'''Євген Антонович Рихлік''' ([[1888]], [[Вільшанка (Чуднівський район)|Вільшанка]] — [[1939]], концтабір ГУЛАГ СССР) — український [[славіст]], родом з волинських [[чехи|чехів]].


== Біографія ==
== Біографія ==


Народився в сtks Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району [[Житомирська область|Житомирської області]] у чеській родині. Закінчив [[Київський університет]], у часи совєцької окупації - професор [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніженського Інституту Народної Освіти]].
Народився в селі [[Вільшанка (Чуднівський район)|Вільшанка]] (ст. [[Чуднів-Волинський]]) Чуднівського району [[Житомирська область|Житомирської області]] у чеській родині. Закінчив та працював в [[Київський університет]|Київському університеті], завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації - професор [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя|Ніженського Інституту Народної Освіти]] З 1927 р. він очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень.


Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], досліджував українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Юліуша Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926).
Праці про поезію [[Челаковський Франтішек|Ф. Челаковського]], досліджував українські мотиви в творчості [[Словацький Юліуш|Юліуша Словацького]] й інших польських поетів, [[слов'янофільство]] кирило-мефодіївців (1926).


Окремо вивчав лексику села [[Вільшанка (Ємільчинський район)|Вільшанки]] на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).
Окремо вивчав лексику села [[Вільшанка (Чуднівський район)|Вільшанка]] на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).


Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «[[Етнографічний вісник]]» обговорював чеські та польські фахові публікації.
Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «[[Етнографічний вісник]]» обговорював чеські та польські фахові публікації.


1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ.
1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ. Помер на засланні.


== Література ==
== Література ==
* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}
* [http://eprints.zu.edu.ua/16684/ Шевцова Л. С. Основні пріоритети роботи центру богемістики] // [http://eprints.zu.edu.ua/16688/ Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. — Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.] — С. 111-117
[[Категорія:Чехи в Україні]]
[[Категорія:Чехи в Україні]]
[[Категорія:Українські славісти]]
[[Категорія:Українські славісти]]

Версія за 21:57, 30 березня 2015

Євген Антонович Рихлік (1888, Вільшанка1939, концтабір ГУЛАГ СССР) — український славіст, родом з волинських чехів.

Біографія

Народився в селі Вільшанка (ст. Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив та працював в [[Київський університет]|Київському університеті], завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації - професор Ніженського Інституту Народної Освіти З 1927 р. він очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження про розвиток чеських поселень.

Праці про поезію Ф. Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького й інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).

Окремо вивчав лексику села Вільшанка на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народився Освіти», ч. 7, 1927).

Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етноґрафічних матеріалів. У журнаді «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.

1930 викрадений НКВД, після сфабрикованого суду - в'язень ГУЛАГ. Помер на засланні.

Література