9М120 «Атака»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атака (значення).
9M120 «Атака»
9M120 із тандемною кумулятивною бойовою частиною
9M120 із тандемною кумулятивною бойовою частиною
ТипПТКР
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1985[1][2] — т. ч.
Оператори Збройні сили РФ
ВійниРосійське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
РозробникРосія КБМ[en] (Коломна)
ВиробникРосія ВАТ «ЗіД» (Ковров)
Варіанти9М114
Характеристики
Вага48,5 кг (у ТПП)
33,5 кг (стартова)
Довжина1 830 мм (у ТПП)
2 100 мм (у польоті)
Калібр130 мм
Вага боєголовки2,75 кг
Потужність вибуху7,4 кг
ДвигунРДТП
Розмах крил370 мм
Операційна
дальність
6 км (до 8 км)
Висота польоту0-4000 м
Швидкість550—560 м/с
Система
наведення
Напівавтоматична, радіокомандна
9М120 «Атака» у Вікісховищі

«Атака» (Індекс ГРАУ — 9М120, за класифікацією НАТО — AT-9 Spiral-2) — протитанкова керована ракета з радіокомандною системою управління[ru], розроблена на базі ракети 9М114 «Кокон» комплексу «Штурм». Призначена для ураження бронетехніки, живої сили, ДОТів, об'єктів ППО та вертольотів.

Ракета розроблена у ВАТ НВК «КБ Машинобудування»[en] м. Коломна, серійно її виготовляє ВАТ «Завод імені В. А. Дегтярьова» м. Ковров. Розробник тандемної бойової частини — РФЯЦ-ВНДІЕФ.[3] Запобіжно-виконавчий механізм для бойової частини розроблений Науково-дослідним технологічним інститутом імені П. І. Снєгірьова[ru][4], а бортова апаратура розроблена — Науково-дослідним інститутом фізичних проблем[ru].[5]

Конструкція

[ред. | ред. код]

Система управління ракетою включає розташовані в приладовому відсіку ракети приймач радіокомандної лінії і блок відповідача з імпульсною лампою, а також розташовані на пусковій установці носія комплексу пеленгатор імпульсної лампи і передавач команд управління міліметрового діапазону довжин хвиль. Дугоподібні пір'я (4 шт.) створюють додаткову підйомну силу, корпус і кермо металеві.

Носії

[ред. | ред. код]

Її модернізація 9М120-1[8], у приладовому відсіку якої розташовані приймач радіокомандної лінії та блок відповідача з імпульсною лампою, а також фотоприймальний пристрій та обчислювач, який після аналізу сигналів з пускової установки носія вибирає або радіокомандну, або ларезно-променеву систему управління ракетою 9М120-1[9], входить до складу всіх перерахованих вище носіїв, оснащених пеленгатором і передавачем команд управління, а також входить до складу носіїв, оснащених передавачем лазерно-променевого каналу управління:

  • комплекс керованого озброєння «Атака-Т» (індекс Б07С1) бойової машини підтримки танків «Термінатор» (БМПТ, Об'єкт 199)[10][11] та бойової машини вогневої підтримки Термінатор-2 (БМПТ-72)
  • комплекс керованого озброєння «Бережок» (індекс Б05С011) бойової машини піхоти БМП-2М[12][13] та БМП-3М
  • багатоцільовий комплекс керованого ракетного озброєння 9К113У «Штурм-ВУ» вертольота Ка-52[14]
  • комплекс керованого ракетного озброєння «Штурм-ЛК» катера проєкту 10412 типу «Свєтляк» (корабель «Triglav» (пр.10412, зав. № 043) для флоту Республіки Словенія).

Передбачається використання ракет 9М120 та 9М120-1 «Атака» у ряді проєктів:

  • у складі автономного модуля на базі бойової машини 9П149 розробки ФДУП «Саратовський агрегатний завод», продемонстрованого на виставці «МАКС-2003»
  • у складі озброєння бойова розвідувально-диверсійна машина 2Т «Сталкер» білоруського підприємства «Минотор-Сервис»
  • у складі бойового модуля багатоцільового ракетно-гарматного комплексу А3 білоруського підприємства «Тетраедр»
  • у складі модернізованого автономного модуля самооборони «Гибка-МА» розробки ВАТ "НВК «КБМ» та Морського науково-дослідного інституту радіоелектроніки «Альтаїр» АТ «Алмаз-Антей»[15]
  • у складі броньованого дволанкового транспортера легкого класу для Заполяр'я та Арктики на базі уніфікованої міжвидової дволанкової гусеничної платформи (ОКР «Арктика»).[16]

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • 9М120 — керована протитанкова ракета «Атака» з тандемною кумулятивною бойовою частиною. Дальність 6000 м. Бронепробивність бойової частини — не менше 800 мм гомогенної броні з динамічним захистом (за нормаллю до поверхні).[17][18] Конструкція тандемної бойової частини — висувна.
  • 9М120Ф — варіант ракети оснащений бойовою частиною комбінованої — фугасної та об'ємно-детонуючої дії. Призначена для ураження укріплених вогневих точок, оборонних споруд, легкоброньованої та неброньованої техніки, прихованої живої сили. Фугасність бойової частини — до 9,5 кг у тротиловому еквіваленті[18].
  • 9М120Ф-1 — модифікація ракети з осколково-фугасною бойовою частиною.
  • 9М220 — дальність 6 000 м;
  • 9М220О (9-А-2200) — модифікація ракети зі стрижневою бойовою частиною для ураження літальних апаратів. Дальність 7 000 м[19].
  • 9М120-1 — протитанкова керована ракета із тандемною кумулятивною бойовою частиною.
  • 9М120-1Ф — керована ракета з фугасною бойовою частиною з ОДС[20].
  • 9М120-1Ф-1 — модифікація осколково-фугасної бойової частини з неконтактним підривником, що дозволяє знищувати не тільки техніку та інженерні споруди, а й живу силу, у тому числі захищену бронежилетами, а також гарантовано вражати ціль навіть коли ракета проходить на певній відстані.
  • 9М120М — протитанкова керована ракета з тандемною бойовою частиною, бронепробивність 950 мм, дальність 8 000 м[21][22];
  • 9М120Д — протитанкова керована ракета «Атака-Д» з дальністю польоту до 10 000 м[23].

Керовані ракети 9М120 прийняті на озброєння 31 травня 1996 року. Керовані ракети 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1 прийняті на озброєння збройних сил Росії 30 червня 2014 року в складі модернізованого самохідного протитанкового ракетного комплексу 9К132 «Штурм-СМ» (бойова машина 9П149М).

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна дальність стрільби:[сн 1]
    • Для наземного комплексу — до 400 м до 6000 м.
    • Для пуску з вертольота — до 6000 м.
  • Дальність зведення підривника бойової частини: від 50 до 200 м.
  • Максимальна швидкість польоту: 550 м/с[18]
  • Калібр бойової частини: 130 мм
  • Довжина ракети в транспортно-пусковому контейнері: 1830 мм[18]
  • Довжина ракети в польоті: 2100 мм
  • Маса ракети в транспортно-пусковому контейнері: 49,5 кг[18]
  • Стартова маса ракети: 42,5 кг[24]
  • Боєкомплект:
    • вертольота Мі-24В (Мі-28) — 8 шт. (16)
    • бойової машини 9П149 — 12 шт.
    • бойової машини 9П149М — до 12 шт. (10 шт. при трьох різних типах ракет у барабані)
    • бойової машини підтримки танків — 4 шт. на ПУ
    • бойової машини піхоти БМП-2 — 6 шт. (2 шт. на ПУ)
    • катери «Міраж» та «Свєтляк»— 6 шт. на ПУ
    • «Уран-9» — до 4 шт. на ПУ
  • Умови бойового застосування:
    • діапазон висот над рівнем моря — 0-4000 м
    • температурний діапазон — ±50 °C
    • ракета у трубі-контейнері, встановлена на пусковій установці, забезпечує можливість стрільби після подолання носієм водної перешкоди глибиною до 5 м.
    • ракети типу 9М120-1 при експлуатації у військах не вимагають перевірки на контрольно-перевірочній апаратурі.

Оператори

[ред. | ред. код]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російське вторгнення в Україну

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну поблизу Комишувахи на Луганщині помітили 4 російські бойові машини підтримки танків «Термінатор» із протитанкоимиі керованими ракетами 9М120 «Атака».[26]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • На торці розташований приймач радіокомандного наведення та ІЧ випромінювач. Також видно сопло, розташоване під кутом.
    На торці розташований приймач радіокомандного наведення та ІЧ випромінювач. Також видно сопло, розташоване під кутом.
  • Протитанкова керована ракета «Атака» на дистанційному бойовому модулі «Кинжал».
    Протитанкова керована ракета «Атака» на дистанційному бойовому модулі «Кинжал».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дані по дальності стрільби змінюються від джерела до джерела, в цілому не суперачать один одному. Так, сайт розробника ракети (Коломенське КБМ) зазначає дальність 6000 м (без зазначенення типу ракети), виробник (Ковровський «ЗіД») — 5800 м (для 9М120 і 9М120Ф), сайт Airwar.ru для модернізованих ракет 9М120М вказує дальність до 8000 м

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ btvt.info, ПТРК «ШТУРМ» (ИНДЕКС 9К 113)/ПТРК «ШТУРМ-СМ» (ИНДЕКС 9К132). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  2. ↑ Ракетная техника, Противотанковый комплекс 9П149 Штурм-С[недоступне посилання з березня 2020]
  3. ↑ РФЯЦ-ВНИИЭФ > Направления деятельности > Неядерные вооружения > Кумулятивные боевые части [Архівовано 2009-06-03 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Тихонов, Т. 1, 2010, с. 174.
  5. ↑ Тихонов, Т. 2, 2010, с. 173.
  6. ↑ "Оружие России, 2006—2007, стр 442. также Военный парад, 2006 (Москва)
  7. ↑ Военный парад 1997 № 6(24) ноябрь-декабрь стр. 28-29 Н.Гущин, В.Кашин «Штурм» подкрепляется «Атакой»
  8. ↑ «Оружие России», 2012 г.
  9. ↑ «Военный парад», май-июнь 2006
  10. ↑ «Защита и безопасность» № 04, 2005 г.
  11. ↑ «Техника и вооружение» № 04, 2006 г.
  12. ↑ «Фронтовая иллюстрация» № 07, 2008
  13. ↑ дело №А34-1753/2008 АC Курганской области
  14. ↑ "Оружие России 2006—2007, стр 441. Москва, Военный парад, 2006 г.
  15. ↑ «Оружие России», 2012
  16. ↑ Русская Сила | Концепция развития военной автомобильной техники Вооруженных Сил Российской Федерации на период до 2020 года. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  17. ↑ КБМ, Модернизированный самоходный противотанковый ракетный комплекс "Штурм-СМ" (индекс 9К132). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  18. ↑ а б в г д Ракета управляемая 9М120 (9М120Ф) «Атака» [Архівовано 2009-04-25 у Wayback Machine.] Сайт ОАО «ЗиД»
  19. ↑ Авиационный ракетный комплекс Атака-В. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2011.
  20. ↑ «Оружие России» (издание 2012 г.)
  21. ↑ 9м120 и 9м114 ПТУР. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
  22. ↑ АТАКА ПТУР. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
  23. ↑ Наши и не наш — Популярная механика [Архівовано 2011-11-24 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы: Иллюстрированный справочник. — М. : ООО «Издательство ACT», 2002. — С. 146—149. — (Военная техника) — ISBN 5-17-011744-2.
  25. ↑ Білорусь отримала від Росії керовані ракети “Атака”. mil.in.ua. Мілітарний. 14 березня 2021. Процитовано 18 жовтня 2022.
  26. ↑ Дмитро Снєгирьов (1 червня 2022). Росіяни кидають у бій "Термінатори": 4 БМПТ помічені поблизу Комишувахи на Луганщині. galinfo.com.ua. Гал-інфо. Процитовано 18 жовтня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
  • Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-03-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Комплекси керованого озброєння СРСР і Росії після 1945 року
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=9М120_«Атака»&oldid=40668959