Fiat 3000 (L5/21) — італійськийлегкий танк 1920-х років. Перший італійський серійний танк, розроблений відразу після закінчення Першої світової війни на основі французького FT-17. Вироблявся, поряд зі своєю покращеною версією Fiat 3000B (L5/30), з 1921 по 1930 рік, загальний випуск склав 152 екземпляри. Велика частина випущених Fiat 3000 все ще залишалася в строю до початку Другої світової і обмежено використовувалася аж до 1943 року. 26 екземплярів було поставлено на експорт.
У 1918 році Франція поставила Італії один важкий танк «Шнейдер» і кілька легких «Рено» FT-17. Італійці зробили додаткове замовлення, але в той час Франція ледь забезпечувала танками власну армію і не могла задовольнити заявку італійців. З цієї причини вони вирішили самостійно будувати танк, подібний «Рено» FT-17, але з використанням вузлів і деталей вітчизняного виробництва. Розробку танка здійснили фірми «Ансальдо» і «Бреда», а замовлення на виробництво 1400 машин було розміщене на фірмі «Фіат». Однак у зв'язку з закінченням Першої світової війни в 1918 році замовлення було скорочено до 100 одиниць.
Перший прототип був побудований в 1920 році, але на озброєння італійської армії новий танк надійшов тільки в 1923 році. У порівнянні з французьким «Рено» FT-17 легкий танк «Фіат 3000» модель 21 («Фіат 3000A») був більш легким і швидкісним. Перші зразки танків озброювалися двома спареними кулеметами калібру 6,5 мм, які встановлювалися в башті і мали кут наведення за місцем цілі від +24 до −17°. У боєкомплект входили 2000 патронів.
У 1929 році на одному з танків замість кулеметів була встановлена 37-мм гармата, після чого більша частина танків була модифікована в цьому напрямку, і вони стали називатися «Фіат 3000» модель 30 або просто «Фіат 3000B». Окрім нового озброєння танки отримали покращену підвіску і більш потужний двигун, що розвивав 64 к.с. Зміщена вправо 37-мм гармата мала кут наведення за місцем цілі від +20 до −10°. Її боєкомплект складався з 68 пострілів. На кількох «Фіат 3000» були встановлені радіостанції, і вони стали виконувати функції командирських машин.
Серед експериментальних версій слід зазначити 105-мм самохідну гаубицю і модифікацію зі спареними 37-мм гарматами.
До появи в 1929 році англійських танків «Карден-Лойд» Mk VI «Фіати 3000» були єдиними машинами, які у великій кількості мала італійська армія. Італійці використовували їх в Абісинії, Лівії і навіть в самій Італії. В останній раз «Фіати 3000» брали участь у бойових діях в ході висадки союзних військ на Сицилії.
