T18 Boarhound

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панцирник T18 Boarhound
Панцирник T18 Boarhound
Панцирник T18 Boarhound
ТипВажкий розвідувальний панцирник
Історія використання
ОператориВелика Британія Велика Британія
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникYellow Coach
ВиробникСША США, Yellow Coach
Виготовлення1942-1943
Виготовлена
кількість
30
Характеристики
Вага24 100 кг
Довжина6248 мм
Довжина ствола<>
Ширина3073 мм
Висота2623 мм
Обслуга5

Підвищення−10°
Траверс+60°
Темп вогню400-450
Прицілтелескопічний M57, перископічний M4

Бронясталева катана, лита
Лоб: 51 мм/ 15° (верх), 32 мм/ 18…75° (середина), 25…51 мм/ 0…18° (низ)
Борт: 32 мм
Корма: 25 мм
Дах: 13 мм / 82° — 19 мм/ 90°
Днище: 10 мм
Башта: лоб: 38 мм/ 23°, маска гармати: 51 мм/ 0…45°, борт: 38 мм/ 23°, корма: 38 мм/ 10°, дах: 19 мм
Головне
озброєння
57-мм Mark III
боєкомплект: 64
Другорядне
озброєння
2 × 7,62-мм M1919A4
боєкомплект: 5000 набоїв
Двигунспарені, карбюраторні, рядні, 6-циліндрові мотори GMC 329 водяного охолодження
2 × 125 к.с.
Трансмісіяпривід на задні колеса
Підвіскана листових ресорах
8×8
Дорожній просвіт340 мм
база: 5004 мм
колія: 2604 мм
Паливобензин
Швидкістьшосе: 81 км/год
Прохідністьпідйом: 30°
брід: 1,0 м

T18 Boarhound у Вікісховищі

Панцирник T18 Boarhound (англ. Armored Car T18) американський розвідувальний панцирник був виготовлений малою серією для британської армії в час Другої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

Для потреб американської армії в червні 1941 оголосили конкурс на виготовлення середнього і важкого розвідувальних панцирників з компонуванням 6×6 та 8×8. По першій катеґорії почали виготовляти T17 Armored Car, а по другій панцирник T18 компанії Yellow Coach. незважаючи на перемогу проекту армія США не замовила жодного важкого панцирника T18, а британська армія спершу замовила 2500 машин. Через погану прохідність і високу вартість зрештою закупили лише 30 панцирників, жоден з яких не з'явився на полі бою.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Маса панцирника сягала 26 т, що відповідало масі німецького середнього танка Panzer IV і робило його найважчим з відомих панцирників. Через значну масу та розміри панцирник мав погану прохідність. З восьми коліс четверо було керованими. Початкову 37 мм гармату замінили британською 57-мм протитанковою гарматою Ordnance QF 6-Pounder 7 cwt. Її доповнювало два 7,62 мм кулемети у башті і у корпусі.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • T18 з 37 мм гарматою
  • T18E1 з компоновкою 6×6
  • T18E2 з 57 мм гарматою

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • George Forty, World War Two Armoured Fighting Vehicles and Self-Propelled Artillery, Osprey Automotive.
  • R. P. Hunnicutt Armored Car. A History of the American Wheeled Combat Vehicles. — Novato, California: Presidio Press, 2002 — ISBN 0-89141-777-X