Імператор Священної Римської імперії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Священної Римської імперії
Romanorum Imperator
СтильЙого Імператорська величність
Типімператор і emperor of the Occidentd
ПризначаєРейхстаг (Священна Римська імперія)
Створення800
Перший на посадіКарл I Великий як Імператор Заходу, Оттон I Великий як Імператор Священної Римської імперії
Останній на посадіФранц II
Скасовано1806

Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії (лат. Imperator Romanus Sacer) — титул виборного монарха Священної Римської імперії. Для зручності першим імператором вважається Карл I Великий, що був коронований папою Левом III у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI століття, а останній імператор — Франц II відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн. Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно з якою імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії. З 1772 по 1835 рік до повного титулу Імператора Священної Римської імперії серед переліку королівств було додано титул Король Галичини та Володимирії. Офіційна назва — імпера́тор ри́млян (лат. Romanorum Imperator), римський імператор; в німецькій історіографії — римсько-німецький імператор (нім. Römisch-deutscher Kaiser).

Наслідування престолу

[ред. | ред. код]
Корона імператорів Священної Римської імперії

Наслідування престолу Священної Римської імперії супроводжувалось великою кількістю особливостей. Імператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто імператорське звання залишалося довгий час в одній династії, та виборність вимагала від кандидатів робити поступки виборцям (так звані — Wahlkapitulationen, виборні капітуляції). Згідно із Золотою буллою 1356 року імператора обирала Колегія, що складалася з семи осіб (курфюрстів) і призначалася правлячим імператором. Але в 1623 році, під час Тридцятирічної війни, кількість курфюрстів зросла.

Формально обраним міг бути будь-який католик-чоловік.

З 1483 року королями Німеччини (а отже й імператорами Священної Римської імперії) завжди були представники дому Габсбурґів (з короткою перервою у 1742—1745 роках). Постійно, після 1556 року, король вступав на посаду обраного імператора для того, щоб не робити тривалої подорожі до Риму.

Список

[ред. | ред. код]

Цей перелік включає як коронованих, так і обраних імператорів. Нумерація подається із врахуванням королів Німеччини.

Каролінги

[ред. | ред. код]

Династія Гвідескі

[ред. | ред. код]

Каролінги

[ред. | ред. код]

Саксонська (Оттоніанська) династія

[ред. | ред. код]

Салії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Салічна династія

Суплінбурги

[ред. | ред. код]

Гогенштауфени

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гогенштауфени

Вельфи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вельфи

Гогенштауфени

[ред. | ред. код]
Докладніше: Гогенштауфени

Люксембурги

[ред. | ред. код]
Докладніше: Люксембурги

Віттельсбахи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Віттельсбахи

Люксембурги

[ред. | ред. код]
Докладніше: Люксембурги

Габсбурги

[ред. | ред. код]
Докладніше: Габсбурги

Віттельсбахи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Віттельсбахи

Лотаринзький дім

[ред. | ред. код]
Докладніше: Лотаринзький дім

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Schneidmüller, Bernd. Die Kaiser des Mittelalters. Von Karl dem Großen bis Maximilian I. — München, 2006. ISBN 3-406-53598-4.
  • Schneidmüller, Bernd; Weinfurter, Stefan (Hrsg.) Die deutschen Herrscher des Mittelalters. Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. (919—1519). — München, 2003. ISBN 3-406-50958-4.