Інгвар Лухаяєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інгвар Лухаяєр
ест. Ingvar Luhaäär
ПсевдоValev Mirtem, Ülev Valder і Tõivelemb Vallak
Народився29 червня 1945(1945-06-29)[1] (79 років)
Пуйату (Вільянді), Пярсті (волость), Вільяндімаа, Естонія
Країна Естонія
Діяльністьписьменник, письменник наукової фантастики
Alma materТартуський університет
Знання мовестонська

Інгвар Лухаяєр (ест. Ingvar Luhaäär, псевдоніми Valev Mirtem, Ülev Valder, Tõivelemb Vallak, нар. 29 липня 1945) — естонський письменник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Тартуський університет зі спеціальності історія (1970). Два роки відпрацював учителем у Камб'є. З 1972 по 1978 рік співпрацював у газеті «Сяде», органі естонського комсомолу. Був активістом та керівником різних поетичних клубів.

Як поет дебютував у 1966 році, в Естонії у 1960-х роках з'являлося багато молодих поетів. Його вірші були оцінені з обережністю, подекуди було вказано на «риму заради рими», хоча його «щирість» хвалили. Згодом опублікував кілька томів віршів та романів, які не викликали інтересу у критики. Більша частина його пізніших робіт була присвячена еротизму і сексуальності і залишала бажати кращого, так що, за словами одного з критиків, виникло питання про те, якою мірою «все це пов'язано з літературою»[2].

Виступає з націоналістичних позицій (вимагає переходу естонською мовою навчання у всіх школах Естонії тощо).[3]

У 2012 році опублікував роман «Muname lahing. Ajalooline jutustus sellest, mis oleks juhtunud, kui Eesti oleks 30-ndail aastail tsiselt kaitseks valmistunud ja vene agressioonile otsustavalt vastu astunud» («Битва за Мунамяе. Історична розповідь про те, що сталося б, якби в Естонії 1930-х серйозно підготувалися до захисту від російської агресії») в жанрі альтернативної історії — на думку автора естонський уряд у 1930-і роки очолює Артур Сірк, і під його керівництвом естонські війська здобувають перемогу у війні з СРСР (При цьому нареченою Сірка фантастичним чином стає відома естонська письменниця Айра Кааль).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Атмосфера Тоомінга (1966)Сад Хелеміту (1977)

Майтунунад в Естонії (1993)Свято Милосердя (1994)Ваза майбутнього (1994)На білій стороні: Вибрана поезія (1995)Фіолетовий (1997)Дві Людини: Гумористичні Шкільні Вірші (2000)Миша в котячих лапах: Вірші для дітей (2000)Вадзрад та лотоси, постановки, бузок: збірки віршів (2001)Небесні Дівчатка, Небесний Батько (2002)Мрії про Естонію: патріотична поезія (2007)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Eesti biograafiline andmebaas ISIK
  2. Aare Pilv: Sõnade (väike) surm, in: Looming 2/2002, S. 286.
  3. Заставить нельзя, но можно создать условия, или Старая песня о «главном». Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 30 квітня 2020.

Онлайнпосилання

[ред. | ред. код]

Eesti biograafiline andmebaas ISIK