Алматинський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алматинський трамвай
Опис
КраїнаКазахстан Казахстан
МістоАлмати
Дата відкриття7 листопада 1937
Дата закриття30 жовтня 2015
ОператорТОО «Алматиелектротранс»
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів2
Довжина мережі31,5 км
Довжина маршрутів31,5 км
Рухомий склад
Кількість вагонів12 (17)
Основні типи рухомого складуTatra KT4D
Кількість депо1
Технічні дані
Ширина колії1524 мм
Тип живленняконтактна мережа
Електрифікація550 в
Схема маршрутів

CMNS: Алматинський трамвай у Вікісховищі

Алматинський трамвай — колишня трамвайна мережа у місті Алмати, Казахстан, що діяла з 7 листопада 1937 по 30 жовтня 2015 роки. Починаючи з 1990-х років обсяги руху стали скорочуватися, на багатьох магістралях трамвайні колії були демонтовані. З 1999 року працювали всього 2 маршрути, які обслуговувалися одним з депо, яке є найстарішим, що знаходяться на розі вулиць Байтурсинова (колишня — Космонавтів) і Гоголя. Алматинське трамвайне господарство експлуатувалося державною комунальною компанією ТОО «Алматиелектротранс».

Хронологія

[ред. | ред. код]
  • 1937 — збудовано лінію від Вокзалу Алмати-2 — просп. Сталіна (назад-Червоноармійська) — Ташкентська — Маркса — Комсомольської — Уйгурської до депо на вул. Пастера. Лінія була одноколійною. Другу колію проклали по Уйгурській, Комсомольській, Маркса у 1938 році. 1941 року це депо віддали заводу Кірова, трамваї перевели на стоянку на розі Уйгурської/Гоголя. Керівництво трамвайного тресту так і залишалося на Пастера до 1950-х років. На початку 1950-х років на Уйгурській побудовані корпуси депо.
  • 1938 — відкриття лінії по вул. Шевченка від вул. К. Маркса до Уйгурської (Космонавтів).
  • 1938 — відкрита лінія по вул. Талгарській — від вул. Пастера до Комсомольської — одноколійна за годинниковою стрілкою (закрита 1968 року).
  • 1938 — відкрита лінія по вул. Ташкентській від вул. К. Маркса до Жетисуської (закрита 1966 року).
  • 1939 — відкриття лінії по вул. Комсомольській від вул. Байтурсинова до 13-ї лінії (пр. Гагаріна).
  • 1940 — відкриття двоколійної лінії по вул. Комсомольській від Тастак а до Талгарської з кільцем.
  • 1942 — відкриття лінії по Червоногвардійському тракту від Ташкетської до Елеватора (закрита 1966 року).
  • 1957 — Будівництво 2-ї колії від К. Маркса до повороту на Алма-Ату-2.
  • 1957 — лінія з вул. Комсомольської між Карла Маркса і Космонавтів перенесена на вул. Пастера.
  • 1959 — відкриття лінії по вул. Шевченка від вул. Уйгурської (Космонавтів) до вул. Чапаєва.
  • 1959 — відкриття лінії по вул. Шевченка від вул. Уйгурської (Космонавтів) до вул. Будівельної (Муканова).
  • 1959 — відкрита лінія по вул. Муканова — від Шевченка — через Тещин язик — по Сатпаева до Жарокова (закрита 1993 року через початок будівництва станції метро).
  • 1961 — відкриття лінії по вул. Сатпаєва від вул. Жарокова до вул. Руднєва (закрита 1996 року).
  • 1961 — відкриття лінії по вул. Руднєва від Тастак до вул. Сатпаєва (закрита 1996 року).
  • 1966 — закриття лінії по вул. Ташкентській від вул. К. Маркса до Жетисуської (відкрита 1938 року) і до вокзалу Алмати-2 (відкрита 1937 року) у зв'язку з реконструкцією проспекту в наскрізну трасу і будівництвом автовокзалу.
  • 1966 — закриття лінії у зв'язку з нерентабельністю по Червоногвардійському тракту від Ташкетської до Елеватора (відкрита 1942 року).
  • 1967 — спорудження кільця «Тургенська — Черкаської Оборони — Арикової» разом з прокладкою другої колії по вул. Пастера та вул. Жетисуській. До цього була одноколійна лінія Ташкентська — Жетисуйська — Пастера за годинниковою стрілкою і Комсомольська — Талгарська — Пастера проти годинникової стрілки.
  • 1968 — закриття лінія по вул. Талгарській — від вул. Пастера до Комсомольської (відкрита 1938 року).
  • 1970 — відкрита лінія від вул. Руднєва — по Сатпаєва — Щепеткова — Шаляпіна — 10-й мікрорайон (закрита 1996 року).
  • 1975 — відкрита лінія по вул. Жарокова від Сатпаєва до Утепова і по Утепова з будівництвом кільця на Розибакієва/Утепова, т. зв. район «Геологобуду»
  • 1977 — відкрита лінія по вул. Жарокова від Комсомольської вул до вул. Сатпаєва, по ній пущений маршрут № 5 (закритий 1993 року).
  • 1978, 23 лютого — відкриття лінії від розворотного кільця на перехресті Утепова і Розибакієва вулицями Каблукова та Фрунзе в Орбіту.
  • 1980  — спорудження хрестоподібного перетину на Жарокова — Сатпаєва. Маршрут № 2 запущений до «Орбіти».
  • 1984 — відкрита гілка від Тастак до Аксая-1 до Аксая-4 (розворотне коло розташовувалося за вул. Момиш Ули по вул. Комсомольській).
  • 1985 — відкрита лінія від Аксая-1 до мікрорайону Аксай-4. З Момиш Ули існував поворот на захід і на схід.
  • 1985 — відкрита лінія Аксай —Калкаман (закрита у серпні 1999 року). Відкрито маршрут № 10.
  • 1987 — відкриття лінії по вул. Шевченка від вул. Муканова до вул. Жарокова, на лінію перенесений № 5 з вулиці Толі Бі (Комсомольська).
  • 1993 — закриті маршрути № 5, 7 і 8.
  • 1993 — закрита у 20-х числах вересня через початок будівництва станції метро лінія по вул. Муканова — від Шевченка — через Тещин язик — по Сатпаєва до Жарокова (відкрита 1959 року).
  • 1995 — закриття маршруту № 2.
  • 1996, 21 березня — закрита лінія по вул. Сатпаєва від вул. Жарокова до вул. Брусилівського (Руднєва), відкрита 1961 року.
  • 1996, 21 березня — закрита лінія по вул. Брусилівського (Руднєва) від Тастак до вул. Сатпаєва (відкрита 1961 року).
  • 1996, 21 березня — закрита лінія від вул. Руднєва — по Сатпаєва — Щепеткова — Шаляпіна — 10-й микрорайон (відкрита 1961 року). Закриті маршрути № 1 і 3.
  • 1997, березень  — закрита лінія по вул. Комсомольській від вул. Кунаєва до Талгарської, відкрита 1938 року, кінцева маршруту № 4 перенесена на ст. Жетису.
  • 1999, серпень — закрита лінія «Аксай — Калкаман», відкрита 1985 року. Закрився маршрут № 10.
  • 2008 — маршрут № 4 тимчасово розділений на маршрути № 4 і 4А у зв'язку з будівництвом транспортної розв'язки на перетині вулиць Саїна і Толі бі[1].
  • 2009, 23 грудня — рух по вулиці Толі бі відновлено. Рухомий склад, що курсував в цьому напрямку, складався з 18 вагонів.
  • 2015, 31 жовтня — після двох великих аварій, що трапилися в Алмати з трамваями (постраждало 17 і 14 автомобілів), викликаних, на думку експертів, поганим станом колії і рухомого складу, робота алматинського трамвая на невизначений термін припинена[2].

Лінії у 2012 році[3]

[ред. | ред. код]
  • № 4 «Аксай-4 — Жетису».
  • № 6 «Орбіта — Жетису».

Депо

[ред. | ред. код]

Центральне

[ред. | ред. код]

Побудовано 1937 року для обслуговування трамвайної системи Алмати. Станом на 2015 рік було єдиним діючим депо.

Аксайське

[ред. | ред. код]

Створено у 1990 році, на піку розвитку самої мережі. Побудовано було на тектонічному розломі. Закрито. З 2008 року використовувалося для стоянки будівельних КамАЗів та виробництва бетону. У 2015 році територія депо продана і віддана під забудову великого житлового комплексу.

Рухомий склад на початок 2010-х

[ред. | ред. код]
Тип Кількість
Tatra T4D 10
Tatra T3D 7
Tatra T3DC1 5
Tatra T4DMS 6
Tatra KT4D 4

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хронологія будівництва. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  2. ↑ Tengrinews.kz. Роботу трамвайного депо в Алмати призупинять (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2014.
  3. ↑ Piotr Tomasik. Miejska komunikacja elektryczna w Kazachstanie. „Świat Kolei”. 12/2012, ss. 42-47. Łódź: Emi-press. ISSN 1234-5962. 

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алматинський_трамвай&oldid=41950008