Альфавіль (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфавіль
фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution
Оригінальний французький постер до фільму
Жанрдрама, трилер, наукова фантастика
РежисерЖан-Люк Годар
ПродюсерАндре Мішелін
СценаристЖан-Люк Годар
На основіпоеми «Столиця болю» Поля Елюара
У головних
ролях		Едді Константин
Анна Каріна
Акім Таміров
ОператорРауль Кутар
КомпозиторПоль Місракі
ХудожникП'єр Гюффруа
Кінокомпанія
  • • Athos Films
  • • Chaumiane Production
  • • Filmstudio
Дистриб'юторAthos Films (Франція)
Тривалість99 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Італія Італія
Рік1965
Дата виходу5 травня 1965 (Франція)
IMDbID 0058898
РейтингIMDb: 7.2/10 stars
CMNS: Альфавіль у Вікісховищі
Додаткові характеристики
Формат плівки35 мм
Співвідношення1,37 : 1
Колірчорно-білий
Звукмоно
Ця стаття про фільм. Про музичний гурт див. Alphaville.

Золотий ведмідь «Альфавіль» (фр. Alphaville, повна назва — «Альфавіль — дивна пригода Леммі Коушена» (фр. Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution)) — французько-італійський науково-фантастичний фільм-трилер 1965 року, поставлений режисером Жаном-Люком Годаром за поемою Поля Елюара «Столиця болю» (фр. Capitale de la douleur, 1926). Фільм здобув головний приз 15-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — «Золотого ведмедя»[1][2] .

Сюжет

[ред. | ред. код]

Інтергалактичний агент Леммі Коушен прибуває в місто майбутнього Альфавіль, щоб розшукати злісного ученого фон Брауна, що втік із Землі. Фон Браун контролює велетенський комп'ютер «Альфа-60», який управляє життям мешканців міста, де оголошені поза законом усі гуманні людські почуття, такі як кохання, ніжність, співчуття і взаємодопомога, а також заборонені поезія і романтика. Усі ці заборони призвели в Альфавілі до негуманного і відчуженого суспільства. Леммі Коушен намагається за допомогою Наташі, дочки професора фон Брауна, змінити ситуацію в місті на краще.

Леммі виводить комп'ютер з ладу, даючи поетичні, образні відповіді на строго логічні запитання машини. Самого фон Брауна агент вбиває і тікає з міста з Наташею, яка починає згадувати забуті в комп'ютеризованому суспільстві слова.

У ролях

[ред. | ред. код]
• Едді Константин … Леммі Коушен
• Анна Каріна … Наташа фон Браун
• Акім Таміров … Генрі Діксон
• Говард Вернон … професор Леонард Носферату, по іншому фон Браун
• Жан-Луї Комоллі … професор Джекелл
• Мішель Ділей … асистент фон Брауна
• Жан-Анре Ф'єскі … професор Геккелл (в титрах відсутній)
• Валері Буажель … Друга ступінь третього класу (в титрах відсутня)
• Криста Ленг … Перша ступінь третього класу (в титрах відсутня)
• Жан-П'єр Лео … офіціант (в титрах відсутній)
• Ласло Сабо … Головний інженер (в титрах відсутній)

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій[3]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль 1965 Золотий ведмідь «Альфавіль» Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Berlinale 1965: Prize Winners. berlinale.de. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 20 лютого 2010.
  2. ↑ MacCabe, Colin (2005). Godard: A Portrait of the Artist at Seventy. Macmillan. с. 347. ISBN 0-571-21105-4.
  3. ↑ Нагороди та номінації фільму Альфавіль на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Повнометражні фільми
Короткометражні і сегменти


Науково-фантастичні фільми Це незавершена стаття про науково-фантастичний фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфавіль_(фільм)&oldid=41358236