аль (араб.ٱلْـ, al-) — означений артикль в арабській мові, подібний до англійського the. Інколи вимовляється як ель (el-). Передує іменникам або іменним частинам мови як префікс. Наприклад слово араб.كتاب, kitāb, «книга» буде записуватися із артиклем як араб.الكتاب, al-kitāb, «[ця] книга». На відміну від інших арабських часток завжди пишеться разом із наступним словом, хоча не є невід'ємною частиною цього слова. Не змінюється залежно від числа, роду та відмінка. Кінцевий звук артикля -l може змінюватися перед сонячними літерамиt, d, r, s, n та кількома іншими, уподібнюючись (асимілюючись) до них. Наприклад, «Ніл» вимовляється не al-Nīl, а an-Nīl. Перед місячними літерами, такими як m- явище асиміляції відсутнє: al-masjid, «мечеть».
Mubarrad, Muḥammad ibn Yazīd (d. 898) (1999). al-Muqtadab. Beirut: Dār al-Kutub al-‘Ilmīyah.
Muḥyī al-Dīn ‘Abd al-Ḥamīd, Muḥammad (d. 898) (1998). Sharh Ibn ‘Aqīl ‘alā Alfiyyat Ibn Mālik wa-ma‘ahu Kitāb Minḥat al-Jalīl bi-Taḥqīq Ibn ‘Aqīl. Cairo: Maktab al-Turāth.
Sakhāwī, ‘Alī ibn Muḥammad (d. 1245) (2002). al-Mufaḍḍal fī Sharh al-Mufaṣṣal: Bāb al-Ḥurūf. Oman: Wizārat al-Thaqāfah.
Sībawayh, ‘Amr ibn ‘Uthmān (d. 796) (1999). al-Kitāb. Beirut: Dār al-Kutub al-‘Ilmīyah.
Taftahzāni, Mas‘ūd ibn ‘Umar (d. 1389) (2000). Mukhtaṣar al-Ma‘ānī. Karachi: Qadeem Kutub Khaana.