Андрієво-Іванове
село Андрієво-Іванове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130020070549 |
Облікова картка | Андрієво-Іванове |
Основні дані | |
Засноване | 1944 (80 років) |
Населення | ▼184 (01.01.2018)[1] |
Площа | 0,479[2] км² |
Густота населення | 409,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67463 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°45′06″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 46.75167° пн. ш. 30.33556° сх. д.Координати: 46°45′06″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 46.75167° пн. ш. 30.33556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
44 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
Андрі́єво-Іва́нове (у минулому — хутір Андрієво-Іванів, Штерн (до 01.02.1945)[3]) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 184 особи. Відноситься до Калантаївського старостинського округу. Відстань до районного центру та цетру громади шосейним шляхом — 34 км.
Населений пункт був заснований 1944 року шляхом об'єднання кількох хуторів та включенням до його складу колишнього єврейського та німецького землеробського поселення Штерн («Зоря», Міллер, Ламберт). У 1924 році у Штерні мешкало 67 осіб, у 1943 році — 202[4].
01.02.1945 р. Штерн перейменовано на Андрієво-Іванове на честь Іванова Андрія Васильовича (1888-1927) ‒ члена Київського ревкому у жовтні 1917 р., одного із організаторів Січневого заколоту 1918 р. проти УЦР на заводі «Арсенал»; народного секретаря внутрішніх справ т. зв. Української народної республіки рад; голови Київського губревкому (1919‒1920); члена ЦК КП(б)У (1920‒1927) та політбюро ЦК КП(б)У (1921‒1923); в різний час обіймав посаду голови Київського, Харківського, Одеського (1922-1925) губвиконкомів, член президії і секретар ВУЦВК; член ЦВК та Президії ЦВК СРСР).
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Андрієво-Іванів входив до складу Бринівської сільської ради[5].
На 1 травня 1967 року у Андієво-Івановому знаходився господарський центр колгоспу імені Кірова[6].
Село має бути перейменовано, згідно закону про декомунізацію[7].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради.
3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Світанок, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді. [8][9]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 217 осіб, з яких 99 чоловіків та 118 жінок.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 192 особи.[11]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 70,83 % |
молдовська | 18,75 % |
російська | 9,38 % |
гагаузька | 1,04 % |
- ↑ Паспорт Кіровської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 557. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 386, 880, 1035.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
- ↑ В Одесской области декоммунизируют еще три населенных пункта. Новости Одессы: последние новости и происшествия в Одессе - Украинская служба информации (ru-RU) . 7 березня 2018. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 5 квітня 2024.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Село Андрієво-Іванове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
|
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |