Батюк Степан Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батюк Степан Якович
Народився20 грудня 1891(1891-12-20)
Стоянів
Помер10 березня 1965(1965-03-10) (73 роки)
Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьрізьбяр по дереву

Степа́н Я́кович Батю́к (20 грудня 1891, с. Стоянів, Львівщина — 10 березня 1965, с. Салівка, нині в межах села Ягільниця Чортківського р-ну Тернопільської області) — педагог і освітній діяч на Лемківщині, майстер різьблення по дереву.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив учительську семінарію в Сокалі. Першим його вчителем у ділянці різьбярства та ліплення з глини був його дід Михайло Вербицький.

Різьбити почав ще семінаристом. Після закінчення учительської семінарії (1912) за закликом Івана Франка поїхав працювати на Лемківщину, учителював у Новиці, Вижньому Регетові, Висові. Зарекомендував себе не лише педагогом високої кваліфікації, а й активним громадським діячем. У селах заснував хорові і драматичні гуртки, поставив ряд п'єс українських класиків. Незадоволені польські власті силоміць перевели його у польське село Бохню. 1945 року переселений на Тернопільщину.

Відомий як художник і різьбяр, автор барельєфів і горельєфів «Дума про минуле», «Богдан Хмельницький», «Каменярі», «Тарас Бульба», «Шевченко в засланні» та інших, які неодноразово експонувалися на республіканських і обласних виставках.

Автор кількох рукописних праць про історію шкільництва на Лемківщині.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]