Богдан Пачинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Пачинський
пол. Bohdan Paczyński
Народився8 лютого 1940(1940-02-08)[1][2]
Вільнюс, Литва
Помер19 квітня 2007(2007-04-19)[3][1][2] (67 років)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США[4]
·рак головного мозку[d]
Країна Республіка Польща
Діяльністьастроном, астрофізик, викладач університету
Alma materВаршавський університет
Галузьастрофізика
ЗакладПринстонський університет
Науковий ступіньпрофесор
ЧленствоЛеопольдина
Національна академія наук США
Польська академія наук[5]
МАС[6]
Американське астрономічне товариство[6]
Польське фізичне товариство
Нагороди

Богдан Пачинський (нар. 8 лютого 1940 — пом. 19 квітня 2007) — польський астроном і астрофізик. Досліджував еволюцію зір, акреційні диски, гравітаційне мікролінзування і гамма-спалахи.

Наукові дослідження та біографія

[ред. | ред. код]

Пачинський народився у Вільнюсі 8 Лютого 1940. Його батько був адвокатом, а мати була вчителькою польської літератури. Під час німецької окупації (1941—1944) родина залишилася в Литві. У 1945—1947 роках жили в Кракові, потім переїхали до Москви, а в 1949 році — у Варшаву.

У віці 18 років Пачинський опублікував свою першу наукову статтю про подвійні зорі в журналі Acta Astronomica. У 1959 він вступив до Варшавського університету, в 1962 році здобув ступінь магістра, а в 1964 році — доктора філософії. Його науковим керівником був Стефан Пйотровський.

У 1964 році одружився з Ганною Адамською.

З 1962 по 1982 рік працював в Астрономічному підрозділі Польської академії наук (у 1975 році перейменовано на Астрономічний центр Миколая Коперника). В 1974 році склав габілітацію, а в 1979 став професором. Його першим докторантом був Януш Зюлковський, з яким Пачинський, зокрема, досліджував міриди й походження планетарних туманностей[7]. Восени 1968 року Пачинський працював в інституті JILA в Боулдері, штат Колорадо. Тоді він опублікував цикл статей про еволюцію зір.

У 1971 році Пачиньський опублікував оглядову статтю «Еволюційні процеси в тісних подвійних системах»[8], яка стала дуже впливовою й цитованою[9][10].

У 1972 році Пачинський, Юзеф Смак і Роберт О'Делл з Чиказького університету запропонували створити центр Астрономічний центр Миколая Коперника. У 1974 році Пачинський став директором цього Центру й залишався на посаді близько року. Зокрема, він відповідав за придбання комп'ютера PDP-11/45. У віці 36 років став наймолодшим членом Польської академії наук в історії[11]. У 1974 році він опублікував першу статтю про гравітаційне лінзування. Досліджував гравітаційне лінзування разом з Міхалом Ярошинським і Мареком Абрамовичем[12]. У той час Пачинський часто їздив до США.

Під час воєнного стану Пачинський перебував у Калтеху і вирішив залишитися в США. Він отримав пропозицію роботи на факультеті астрофізики Прінстонського університету, там він і працював до кінця свого життя. У 1982—1989 роках був професором, а з 1989 року очолював кафедру астрофізики Лаймана Спітцера. На той час Пачинський був вже громадянином Польщі та Америки.

Три значки з дебатів про гамма-спалахи 1995 року. Людей в аудиторії попросили після дебатів проголосувати та прикріпити відповідний тег: гамма-спалахи — космологічні (червоний), галактичні (блакитний), іншу (жовтий).

У середині 1980-х років Пачинський почав працювати над проєктами, які принесли йому найбільші успіхи в житті. Він висунув гіпотезу про космологічне походження гамма-спалахів. У 1986 році він опублікував статтю в ApJL, припускаючи, що спалахи відбуваються на космологічних відстанях, за межами нашої Галактики. У 1995 році, в 75-ту річницю «великої суперечки» між Гебером Кертісом і Харлоу Шеплі про природу спіральних туманностей, Богдан Пачинський і Дональд Лемб обговорювали природу гамма-спалахів та відстані до них у тому самому історичному залі Національного музею Природничої історії у Вашингтоні. Модератором дискусії був британський королівський астроном Мартін Ріс. Лемб відстоював близьке походження спалахів, а Пачинський — далеке. Результатом дебатів була оголошена нічия, але незабаром результати нових спостережень повністю підтвердили точку зору Пачинського[13].

Звіти в кімнаті Богдана Пачинського в Прінстонському університеті

Разом із Гжегожем Пойманьським він керував проєктом All Sky Automated Survey (ASAS).

У 2005 році Богдан Пачиньський був серед першовідкривачів планети OGLE-2005-BLG-390L b.

Останні чотири роки життя Пачинський хворів на гліому головного мозку (ліва частина мозку). Проте він зберіг чудову здатність засвоювати ідеї та придумувати нові, навіть попри проблеми з обчисленнями. У цей час він опублікував низку статей, у тому числі «Астрономія з малими телескопами»[14]. Він вважав, що астрономи мають знайти метод раннього попередження про потенційно небезпечні комети та астероїди. Запропонував організувати на Землі мережу малих телескопів. Вважав, що в точці лібрації L1 слід розмістити телескоп, який дозволить спостерігати за астероїдами, що можуть непомітно підлітати до Землі з боку Сонця.

Опублікував понад 200 рецензованих наукових робіт, які до 2022 року цитувалися понад 30 000 разів[15]. Його найбільш цитована (понад 3000 разів до 2022 року) публікація датується 2004 роком і називається «Місія спостереження за гамма-спалахами Swift»[16]. Друга за кількістю цитувань (понад 1300 разів до 2022 року) — праця 1986 року, де він був єдиним автором, під назвою «Гравітаційне мікролінзування галактичним гало»[17].

Табличка та плакат проєкту OGLE у кімнаті Богдана Пачинського в Прінстонському університеті

Гравітаційне мікролінзування

[ред. | ред. код]

У 1980-х роках він запропонував метод гравітаційного мікролінзування для пошуку темних об'єктів. У публікації 1986 року він стверджував, що навіть якщо гравітаційне мікролінзування не буде виявлено, дані, зібрані таким чином, будуть використані для відкриття багатьох змінних зір[17].

Ініціював проєкт OGLE (англ. Optical Gravitational Lensing Experiment) у співпраці між Варшавою, Прінстоном і Карнегі[прояснити] під керівництвом Анджея Удальського.

У лютому 2008 року журнал «Science» опублікував посмертну статтю «Відкриття аналога Юпітера/Сатурна за допомогою гравітаційного мікролінзування», з Пачинським серед авторів. У цій статті повідомляється про відкриття планетної системи, схожої на Сонячну систему, навколо зорі OGLE-2006-BLG-109. П'ята і шоста планети цієї системи, були відкриті методом аналізу гравітаційного мікролінзування[18].

Наукові стажування

[ред. | ред. код]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

На його честь названо астероїд (11755) Пачинський.

Членство в організаціях

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • B. Paczynski (1986-02), Gravitational microlensing at large optical depth (англ.), т. 301, с. 503—516, doi:10.1086/163919
  • B. Paczynski (1986-05), Gravitational microlensing by the galactic halo (англ.), т. 304, с. 1—5, doi:10.1086/164140
  • B. Paczynski (1986-09), Gamma-ray bursters at cosmological distances (англ.), т. 308, с. L43—L46, doi:10.1086/184740
  • Bohdan Paczyński (2006-12), Astronomy with Small Telescopes (англ.), т. 118, № 850, с. 1621—1625, doi:10.1086/510260, JSTOR 10.1086/510260

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. http://www.professor-astronomy.com/blog/index.shtml
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #114525439 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=PACZY%C5%83SKI,%20Bohdan%20
  6. а б NNDB — 2002.
  7. B. Paczyński, J. Ziółkowski (1968), On the Origin of Planetary Nebulae and Mira Variables (англ.), т. 18, № 2, с. 255—266, Bibcode:1968AcA....18..255P
  8. B. Paczynski (1971-09), Evolutionary Processes in Close Binary Systems (англ.), т. 9, № 1, Annual Review of Astronomy and Astrophysics, с. 183—208, Bibcode:1971ARA&A...9..183P, doi:10.1146/annurev.aa.09.090171.001151
  9. Evolutionary Processes in Close Binary Systems (англ.), Web of Science
  10. Evolutionary Processes in Close Binary Systems. Article Metrics and Citation Information (англ.), архів оригіналу за 20 вересня 2022, процитовано 16 грудня 2022
  11. Bohdan Paczyński. 30 жовтня 2007.
  12. W.A. Dziembowski (21 серпня 2007), Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 119, № 858, с. 836—841, doi:10.1086/521711, ISSN 1538-3873
  13. Stanisław Bajtlik, Tygodnik Powszechny.
  14. Bohdan Paczyński (2006-12), Astronomy with Small Telescopes (англ.), т. 118, № 850, The Publications of the Astronomical Society of the Pacific, с. 1621—1625, doi:10.1086/510260, JSTOR 10.1086/510260
  15. NASA/ADS
  16. N. Gehrels, G. Chincarini, P. Giommi, K. O. Mason, J. A. Nousek (1 серпня 2004), The Swift Gamma-Ray Burst Mission, т. 611, с. 1005—1020, doi:10.1086/422091, ISSN 0004-637X
  17. а б B. Paczynski (1 травня 1986), Gravitational Microlensing by the Galactic Halo, т. 304, с. 1, doi:10.1086/164140, ISSN 0004-637X
  18. B.S. Gaudi, D.P. Bennett, A. Udalski, A. Gould, G.W. Christie, D. Maoz, S. Dong, J. McCormick, M.K. Szymański, P.J. Tristram, S. Nikolaev, B. Paczyński, M. Kubiak, G. Pietrzyński, I. Soszyński, O. Szewczyk, K. Ulaczyk, Ł. Wyrzykowski, D. L. DePoy, C. Han, S. Kaspi, C.-U. Lee, F. Mallia, T. Natusch, R. W. Pogge, B.-G. Park, F. Abe, I. A. Bond, C. S. Botzler, A. Fukui, J. B. Hearnshaw, Y. Itow, K. Kamiya, A. V. Korpela, P.M. Kilmartin, W. Lin, K. Masuda, Y. Matsubara, M. Motomura, Y. Muraki, S. Nakamura, T. Okumura, K. Ohnishi, N.J. Rattenbury, T. Sako, To. Saito, S. Sato, L. Skuljan, D.J. Sullivan, T. Sumi, W.L. Sweatman, P.C.M. Yock, M.D. Albrow, A. Allan, J.-P. Beaulieu, M.J. Burgdorf, K.H. Cook, C. Coutures, M. Dominik, S. Dieters, P. Fouqué, J. Greenhill, K. Horne, I. Steele, Y. Tsapras, B. Chaboyer, A. Crocker, S. Frank, B. Macintosh (15 лютого 2008), Discovery of a Jupiter/Saturn Analog with Gravitational Microlensing (англ.), т. 319, № 5865, с. 927—930, doi:10.1126/science.1151947
  19. Dziennik Polski, r. XXXVI, nr 156 (11212), s. 2.
  20. Doktorzy honoris causa UMK.
  21. Prezydent RP odznaczył pośmiertnie Bohdana Krzysztofa Paczyńskiego. 9 липня 2007. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 16 грудня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Bruce T. Draine, Jeremiah P. Ostriker (28 czerwca 2007), Obituary: Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 447, № 7148, с. 1064, doi:10.1038/4471064a
  • W. A. Dziembowski (21 серпня 2007), Bohdan Paczyński (1940–2007) (англ.), т. 119, № 858, с. 836—841, doi:10.1086/521711, ISSN 1538-3873

Посилання

[ред. | ред. код]