Бєлих Анатолій Іванович
Бєлих Анатолій Іванович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Полковник | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 19 жовтня 1930 Луганове, СРСР | ||||||
Смерть | 9 травня 2009 (78 років) Рівне, Україна | ||||||
Поховання | Рівне | ||||||
Військова служба | |||||||
Роки служби | 1952–1982 | ||||||
Приналежність | СРСР | ||||||
Рід військ | Війська зв'язку | ||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Бєли́х Анато́лій Іва́нович (нар. 19 жовтня 1930, Луганове, СРСР — пом. 9 травня 2009, Рівне, Україна) — радянський військовик, полковник, начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії (1974–1976) та 38-ї загальновійськової армії (1979–1982).
Анатолій Бєлих народився у селищі Луганове Кіровської області в родині селян. В 1952 році закінчив Рязанське піхотне училище. Проходив службу в Прикордонних військах МВС Прибалтійського та Ленінградського військових округів, обіймаючи посади командира взводу маневрової групи, командира автомобільного взводу та ад'ютанта начальника військ МВС управління Прикордонних військ МВС Ленінградського військового округу.
З вересня 1954 по липень 1958 року навчався у військовій академії зв'язку ім. С. М. Будьонного в Ленінграді. З липня 1964 по серпень 1970 року перебував у розташуванні Групи радянських військ у Німеччині на посадах начальника штабу — заступника командира окремого батальйону зв'язку та начальника штабу — заступника командира окремого полку зв'язку.
З серпня 1970 року — командир 55-го окремого полку зв'язку Прикарпатського військового округу. У квітні 1974 року був призначений начальником військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії[1].
З квітня 1976 по вересень 1979 року — військовий радник при начальнику зв'язку Монгольської Народної Армії. Після повернення з Монголії обіймав посаду начальника військ зв'язку 38-ї загальновійськової армії Прикарпатського військового округу. З лав Радянської армії звільнився у 1982 році, після чого аж до 1993 року працював інструктором в Рівненському ДТСААФ, а за тим методистом з допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання Рівненського обласного інституту вдосконалення вчителів.
Помер Анатолій Бєлих 9 травня 2009 року. Похований в Рівному.
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) I ст.
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) II ст.
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) III ст.
- Медаль «Дружба» (МНР)
- ↑ 55-й окремий ордена Червоного Прапора Петроковський полк зв’язку. Неофіційний сайт 13-ї армії. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
- Начальники військ зв'язку армії. Неофіційний сайт 13-ї армії. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Полковники (СРСР)
- Народились 19 жовтня
- Народились 1930
- Померли 9 травня
- Померли 2009
- Поховані в Рівному
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 2 ступеня
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Уродженці Кіровської області
- Радянські військовики
- Померли в Рівному