Вальтер Гайц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Гайц
Walter Heitz
Народження8 грудня 1878(1878-12-08)
Німецька імперія Берлін, Німецька імперія
Смерть9 лютого 1944(1944-02-09) (65 років)
Союз Радянських Соціалістичних Республік Красногорськ, Московська область
злоякісна пухлина
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військпіхота
Роки служби18981943
Звання Генерал-полковник
Командування8-й армійський корпус
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Вальтер Гайц (нім. Walter Heitz; 8 грудня 1878, Берлін — 9 лютого 1944, Красногорськ) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1943). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

У березні 1898 року вступив фанен-юнкером (кандидатом в офіцери) в артилерійський полк. Зустрів Першу світову війну на посаді командира батареї. З грудня 1916 — командир артилерійського дивізіону. Був нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і ще двома орденами. Був поранений.

Після поразки служить в рейхсвері. З 1931 року — полковник і комендант Кенігсберга, в 1933 році став генерал-майором, з 1936 року — генерал-лейтенант і президент Імперського військового суду, з 1937 року — генерал артилерії.

Під час Польської кампанії (1939) з 12 вересня командував військами в Данцигу. З 25 жовтня 1939 року — командир 8-го армійського корпусу. Брав участь у Французькій кампанії (1940), по її завершенні з липня 1940 року по квітень 1941 року залишався на узбережжі Ла-Маншу, потім переведений на кордон з СРСР.

Під час нападу на СРСР командував 8-м армійським корпусом у складі 9-ї польової армії групи армій «Центр», брав участь в Білостоцько-Мінській і Смоленській битвах, потім у наступі на Москву. Восени 1941 року переведений в Париж, де керував військовою адміністрацією.

У квітні 1942 року 8-й армійський корпус повернувся на радянсько-німецький фронт і увійшов до складу 6-ї польової армії Паулюса зі складу групи армій «Південь». Брав участь у Сталінградській битві, разом з армією потрапив в оточення під Сталінградом, 21 грудня 1942 року отримав Лицарський хрест з дубовим листям, 30 січня 1943 року — звання генерал-полковника, але вже 31 січня потрапляє в полон.

Помер у радянському полоні. Причина смерті невідома. Вільгельм Адам у своїх мемуарах висловив думку, що Гайц помер від раку.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
  • Fellgiebel Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg : Podzun-Pallas, 2000. — ISBN 3-7909-0284-5.
  • Heuer Gerd F. Die Generalobersten des Heeres. Inhaber höchster deutscher Kommandostellen. — Moewig : Rastatt 1988. — S. 1—8. — ISBN 3-8118-1049-9.
  • Адам В. Катастрофа на Волге. Мемуары адъютанта Паулюса. — 2001. — 235 с. — ISBN 978-5-9533-5272-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Generaloberst Walter Heitz. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 2 травня 2012. (англ.)
  • Heitz, Walter. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 2 травня 2012. (нім.)
  • Walter Heitz [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал від інфантерії
Ернст Буш
командир VIII-ого армійського корпусу
25 жовтня 1939 — 31 січня 1943
Наступник:
генерал від інфантерії
Густав Гьоне