Випробування вірності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Випробування вірності
рос. Испытание верности
Жанрмелодрама
РежисерІван Пир'єв
СценаристІван Пир'єв
Петро Тур
Леонід Тур
У головних
ролях
Сергій Ромоданов
Марина Ладиніна
ОператорВалентин Павлов
КомпозиторІсаак Дунаєвський
ХудожникВолодимир Каплуновський
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість118 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1954
IMDbID 0047992

«Випробування вірності» — радянський кінофільм, знятий в 1954 році Іваном Пир'євим на кіностудії «Мосфільм».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Кінодрама про непрості людські долі, про любов і розлуку, зраду і відданість, що відбуваються в сім'ї робітника Єгора Кузьмича Лутоніна. Андрій Калмиков, чоловік Ольги, старшої дочки Єгора Лутоніна кохає іншу жінку і вечорами після роботи їздить до неї. Андрій дуже страждає від такої подвійності, але нічого не може з собою вдіяти. Нарешті, коханка ставить Андрію жорстку умову: або він розлучається з дружиною, або назавжди забуває про неї. Набравшись сміливості, Андрій йде додому і в усьому зізнається Ользі, яка давно вже про все здогадувалася. Але Андрій — зразковий працівник, член партії і, крім того, займає на заводі одну з керівних посад, маючи особистого шофера. З цієї причини розлучення йому не дають, оскільки вважається, що людина, віддана партії, повинна бути відданою і дружині. В результаті Калмиков втрачає обох своїх коханих жінок. Молодша дочка, Варя, закохується в нового інженера на автозаводі, де працює більшість членів сім'ї, і вже вирішує вийти за нього заміж, але Єгор Лутонін не поспішає давати свою батьківську згоду: щось не подобається йому у цій молодій людині. Незабаром стає зрозуміло, що побоювання не безпідставні: Варін кавалер присвоїв собі винахід закоханого у Варю Петі, а трохи згодом викривається ще й те, що він виплачує частину зарплати за виконавчим листом рідній матері. Варя шокована і пригнічена тим, що він виявляється зовсім не такою людиною, якою вона його собі уявляла. Андрій їде на Чукотку прокладати залізницю. Опинившись на півночі, він все частіше усвідомлює свою помилку і провину по відношенню до Ольги. Через деякий час Варя вирішує їхати на Алтай освоювати цілину, Петя теж хоче їхати, щоб бути поруч з нею. Єгор Кузьмич не відпускає його з заводу, але на прощальному вечорі Петя розкриває свої почуття перед Варею, і в подальшому вони будуть разом. Цього ж вечора додому до Лутоніна приходить колишній шофер Андрія і розповідає Ользі про те, що літак, на якому летів Андрій, зазнав аварії, і він знаходиться в лікарні. Ольга вирішує негайно летіти до нього. У фіналі фільму вона приходить до нього в лікарню, і їх долі знову возз'єднуються. Завершується фільм своєрідною «сповіддю» Єгора Кузьмича Лутоніна перед його старим другом Савою Вікентійовичем Рябчиковим.

У ролях

[ред. | ред. код]

Творча група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]