Ганс Круус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Іоганнес Круус
ест. Hans Johannes Kruus
Народився22 жовтня 1891(1891-10-22)[1][2]
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3] або Естонія[4]
Помер30 червня 1976(1976-06-30)[1][2] (84 роки)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Похованняцвинтар Рааді
Країна Російська імперія
Естонія Естонія
СРСР СРСР
Національністьестонець
Діяльністьісторик, політик, викладач університету
Alma materТартуський університет
Галузьполітика[4]
ЗакладТартуський університет
ПосадаMinister of Education and Researchd, депутат Рійґікоґуd і ректор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Ганс Іоганнес Круус (ест. Hans Johannes Kruus; (нар. 22 жовтня 1891, Дерпт (нині Тарту), Ліфляндськая губернія — 30 червня 1976, Таллінн) — радянський і естонський історик, державний діяч, міністр закордонних справ Естонської РСР (1946—1950), член-кореспондент АН СРСР по Відділенню історії і філософії (1946), академік Академії наук Естонської РСР (1946). Фахівець з історії Естонії і Прибалтики XIII—XX століть.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в робітничій сім'ї. Закінчив Юр'ївський (Тартуський) університет (1923). Член ВКП (б) з 1940 року.

У 1917 році — один з організаторів партії естонських есерів, в 1920 Годда — Естонської незалежної соціалістичної партії. У 1931 році захистив докторську дисертацію "Селянський рух в Південній Естонії в 40-х рр. XIX ст. "

  • 1931—1940 рр. — Професор Тартуського університету,
  • 1940 рік — заступник прем'єр-міністра в уряді Вареса,
  • 1940—1941 рр. і 1944 року — ректор і завідувач кафедрою історії СРСР Тартуського університету,
  • 1944—1950 рр. — Міністр закордонних справ Естонської РСР,
  • 1946—1950 рр. — Президент АН Естонської РСР. У 1950 р в ході боротьби з «буржуазним націоналізмом» в республіках Прибалтики був заарештований в Москві. У висновку до 1954 р АН СРСР відновлений розпорядженням Президії від 10 липня 1954 № 2-1301 в зв'язку з припиненням справи за відсутністю складу злочину.
  • 1955—1958 рр. — Старший науковий співробітник Інституту історії АН СРСР
  • з 1958 року — голова Комісії з дослідження рідного краю АН Естонської РСР.

Примітки

[ред. | ред. код]