Зашковичі
| село Зашковичі | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Великолюбінська селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1442 |
| Населення | 295 |
| Площа | 2,14 км² |
| Густота населення | 257,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81534[1] |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′59″ пн. ш. 23°39′40″ сх. д. / 49.68306° пн. ш. 23.66111° сх. д.Координати: 49°40′59″ пн. ш. 23°39′40″ сх. д. / 49.68306° пн. ш. 23.66111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
270 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81555, Львівська обл., Львівський р-н, смт Великий Любінь, вул. Львівська, 74 |
| Карта | |
  Зашковичі | |
 Зашковичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
За́шковичі — село в Україні, у Великолюбінській селищній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 295 осіб[2]. Біля новозбудованого мурованого храму стоїть дерев'яна церква Св. Пророка Іллі[3].
Перша письмова згадка про село датується 1442 роком. 28 червня 1442 року Владислав III Варненчик надав Миколаю з Міландова за позику у 25 польських гривень три дворища в Городоцькому повіті. Серед них — Заловичі, яке згодом стало селом Зашковичі)[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 550 | 99.64% |
| російська | 2 | 0.36% |
| Усього | 552 | 100% |
- Щенсний Козебродзький — польський дідич (зем'янин), громадсько-політичний діяч, археолог. Голова правління Скалатської повітової ради, дідич села Глібів.
- Павлишин Володимир Іванович — український вчений-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор.
- Єфрем (Кицай) — єпископ Української православної церкви Московського патріархату.
- Гаврилишин Василь Іванович (1928—1999) — український вчений-геолог, кандидат геолого-мінералогічних наук (1964).
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ https://archive.lvivoblrada.gov.ua/UserFiles/Image/docs/proekt/папка/Паспорти/Паспорт%20Городок%20(3).docx
- ↑ дерев'яна церква Св. Пророка Іллі 1838. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
- ↑ Смерека Б. Три маловідомі документи XV століття до історії Львівської землі // Архіви України. К., 2021. Вип. 4 (329). С. 177–178. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зашковичі |
- Дригант Д.М. Втрати для науки. Василь Іванович Гаврилишин // Палеонтол. зб. – 2001.– № 33. – С. 148-149.
- Погода в селі Зашковичі [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |