Еклампсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пов'язаний з еклампсією біль може з'являтись в епігастрії (правий верхній квадрант)
Еклампсія
Спеціальністьакушерство
Препаратинітрогліцерин (лікарський засіб)[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11JA25
МКХ-10O15
DiseasesDB4068
MedlinePlus000899
eMedicinemed/633 med/1905 emerg/796
MeSHD004461
CMNS: Eclampsia у Вікісховищі
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль

Еклампсі́я (лат. eclampsia від дав.-гр. ἔκλαμψις — «спалах, раптове виникнення») — форма пізнього гестозу вагітності, патологічний стан під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, що розвивається з прееклампсії за відсутності правильного лікування нефропатії[2]. Для еклампсії характерні судомні напади, які розвиваються в певній послідовності. Під час і після нападів хвора може померти від набряку легень, крововиливу в мозок, асфіксії, плід нерідко гине в утробі.

Симптоми та перебіг

[ред. | ред. код]

Окрім типової для нефропатії тріади симптомів (набряки, гіпертензія, альбумінурія), виникають головний біль, розлади зору (пелена перед очима, миготіння мушок і т. д.) та біль у підвилочковій ділянці, іноді блювання, безсоння, пригнічений настрій. Прееклампсія у будь-який момент може перейти у еклампсію — найвищу стадію розвитку пізнього токсикозу.

Для еклампсії типові напади судом. Перед початком нападу головний біль зазвичай посилюється, зір погіршується, АТ підвищується. Спочатку з'являється незначне сіпання м'язів обличчя, також слабкий, а потім виражений тремор м'язів тулуба та кінцівок, повіки закриваються. Потім настає тетанічне скорочення м'язів усього тіла; тулуб напружується, дихання припиняється, обличчя стає синім (тонічні судоми). Після тонічних судом починаються посіпування м'язів обличчя, тулуба та кінцівок (клонічні судоми). Судоми поступово послаблюються, з'являється охрипле дихання. Кожний напад триває 1-2 хв. Після припинення судом коматозний стан (екламптична кома) зберігається зазвичай не більше 1 годин, іноді декілька годин та навіть діб. Свідомість повертається поступово, іноді новий напад може повторитися, коли хвора ще не прийшла до тями. Число нападів буває різним: від 1-2 до 10 та більше. Після пологів напади, як правило, припиняються.

Еклампсія небезпечна для вагітної та плоду. Під час нападу можуть відбутися прикушування язика, переломи, забиття. Іноді спостерігається анурія, аспіраційна пневмонія, психози. Вагітна може загинути навіть під час першого нападу від крововиливу у мозок, асфіксії, набряку легень, падіння серцевої діяльності.

Ускладнення

[ред. | ред. код]

Лікування

[ред. | ред. код]

Лікування спрямоване на припинення та запобігання судомам, усунення артеріальної гіпертензії, запобігання порушенню дихання.

Повний спокій з усуненням усіх видів подразників — зорових, слухових, тактильних та больових. Туалет хворої при надходженні, обстеження, катетеризацію, ін'єкції, кровопускання та усі інші маніпуляції проводять під легким ефірним наркозом на фоні закисно-кисневого наркозу або фторотану. Хвора повинна перебувати в окремій палаті з затемненими вікнами, де не повинно бути шуму, зайвих рухів, галасу та створені умови для інтенсивної терапії. За хворою потрібен постійний нагляд. Тривалий лікувально-збережувальний режим забезпечують шляхом комплексного застосування нейролептиків (10 мг дроперидолу у 20 мл 40 % розчину глюкози), седативних (10 мг діазепаму), антигістамінних (дипразин — 1-2 мл 2,5 % розчину) засобів.

Під час нападів вводити будь які предмети між корінними зубами (роторозширювач, шпатель або просто ручку ложки, обгорнуту у марлю) категорично не можна — це спричиняє пошкодження зубів і аспірацію їх уламків. Запобігають різким рухам для уникнення переломів. Щойно з'явився вдих, дають кисень до зникнення ціанозу обличчя. Видаляють слину з ротової порожнини. При порушенні дихання переходять на штучну вентиляцію легень.

Профілактика

[ред. | ред. код]

Полягає у систематичному та ретельному спостереженні за вагітною, своєчасному виявленні та раціональному лікуванні усіх попередніх форм пізнього токсикозу (водянки вагітних, нефропатії).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NDF-RT
  2. Chapter 40: Hypertensive Disorders. Williams Obstetrics (вид. 24th). McGraw-Hill Professional. 2014. ISBN 9780071798938.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Справочник фельдшера/под ред. А. Н. Шабанова. — 4-е изд., стереотип. — М.: Медицина, 1984.