Ернст фон Заломон
| Ернст фон Заломон | |
|---|---|
| Народився | 25 вересня 1902[1][2][…] Кіль, Німеччина[1] |
| Помер | 9 серпня 1972[1][2][…] (69 років) Штоктеd, Вінзен, Гарбург ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | сценарист, письменник |
| Alma mater | Musterschuled |
| Знання мов | німецька[2] |
| Партія | Deutsche Friedens-Uniond і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Рід | Salomond |
| Батько | Felix von Salomond |
| Брати, сестри | Bruno von Salomond |
| Діти | Cassian von Salomond |
| IMDb | ID 0902917 |
Ернст Фрідріх Карл фон Заломон (нім. Ernst Friedrich Karl von Salomon; *25 вересня 1902, Кіль — †9 серпня 1972, Штокте, Вінзен) — німецький письменник і сценарист. Фрайкорівець. Учасник війни за незалежність Латвії, політв'язень німецьких тюрем.
Походив із старовинної шляхетної родини, яка вела свій початок від поважних фамілій дожської Венеції. Його батько був армійським офіцером, потім офіцером кримінальної поліції.
1913-1917 навчався у військовому училищі в Карлсруе, 1918 вступив до Прусського вищого військового училища в Берліні. У квітні 1919 у складі фрайкора «фон Ліберманн» відправився в Східну Балтику, де брав участь у війні за незалежність Латвії, зокрема у боях з більшовиками Московщини. Разом з Залізною дивізією, Балтійським ландесвером та іншими формуваннями його загін брав участь у травневих боях за звільнення Риги.
Після повернення до Німеччини взяв участь в Капповському збройному виступі у складі загону Рудольфа Бертольда. По дорозі на Берлін рейхсвер заблокував загін в Харбурзі (один з районів Гамбурга) і, після бою 15 березня 1920 року, відомого як «Харбурзька кривава неділя», роззброїв заколотників. Убивство Бертольда сам фон Заломон згодом описав у своєму першому романі «Зневажені».
У жовтні 1922 засуджений до п'яти років в'язниці за співучасть у вбивстві міністра закордонних справ Вальтера Ратенау. Після виходу на свободу співпрацював в національно-революційних виданнях, близько зійшовся з Ернстом Юнґером, Ернстом Нікішем та іншими ідеологами консервативної революції.
На початку 1930-х опублікував кілька автобіографічних романів: «Поза законом» (1930), «Місто» (1932) і «Кадети» (1933), які отримали загальноєвропейську популярність. Симпатизував ідеям Ернста Рема, але швидко розчарувався в нацизмі. Вже під час першої хвилі нацистського терору, навесні 1933, був заарештований разом з Гансом Фаллада, але незабаром його відпустили. Відмовився підписати «Обітницю підтримки і вірності» (Gelöbnis treuester Gefolgschaft) німецьких письменників Адольфу Гітлеру.
1951 випустив автобіографічний роман «Анкета», в якому змалював приниження, яким його піддавали в американському таборі для інтернованих, і дав іронічні відповіді на 131 питання з окупаційної анкети з денацифікації. Ця книга стала першим бестселером в післявоєнній Німеччині, розійшовшись тиражем в 250 тисяч приміринків.
Через свою антиамериканську спрямованість «Анкета» викликала інтерес і в інших європейських країнах, особливо у Франції. 1985 її екранізував Рольф Буш; фон Заломона зіграв Хайнц Хеніг.
Після війни продовжував працювати сценаристом, його підозрювали у зв'язках із московськими спецслужбами. 1961 року взяв участь в роботі Всесвітньої конференції проти ядерної зброї в Токіо, за що був нагороджений японською премією миру — «Ланцюгом тисячі журавлів».
- Die Geächteten (Зневажені) 1930
- Die Stadt (Місто) 1932
- Die Kadetten (Кадети) 1933
- Nahe Geschichte (Недавня історія) 1936
- Das Buch vom deutschen Freikorpskämpfer (Книга про німецьких фрайкорів) 1938
- Boche in Frankreich (Бош у Франції) 1950
- Der Fragebogen (Анкета) 1951
- Das Schicksal des A.D. (Доля А. Д.) 1960
- Die schöne Wilhelmine (Прекрасна Вільгельміна) 1965
- Glück in Frankreich (Щастя у Франції) 1966
- Die Kette der tausend Kraniche (Ланцюг тисячі журавлів) 1972
- Kautschuk/Die Grüne Hölle (1938)
- Sensationsprozess Casilla (1939)
- Kongo-Express (1939)
- Karl Peters (1941)
- Der dunkle Tag (1943)
- Der unendliche Weg (1943)
- Die Unheimliche Wandlung des Axel Roscher (1943)
- Frech und verliebt (1948)
- Münchnerinnen (1949)
- Das Gesetz der Liebe (1949)
- 08/15 (1954)
- 08/15 — Im Krieg (1955)
- 08/15 — In der Heimat (1955)
- Geliebte Corinna (1956)
- Liane, das Mädchen aus dem Urwald (Liane la sauvageonne, 1956)
- Liane, die weiße Sklavin (1957)
- Soldatensender Calais (1960)
- Ernst von Salomon [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Salomon, Ernst von [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Salomon, Ernst Friedrich Karl von [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Эрнст фон Заломон [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] в Internet Movie Database
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118605151 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.