Комар Олег Юхимович
Комар Олег Юхимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 6 лютого 1940 Благовіщенка | |||
Помер | 12 серпня 2005 (65 років) Київ, Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Донецький національний університет | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1965-2005 | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
Олег Юхимович Кома́р, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка, Більмацький район, Запорізька область — 12 серпня 2005, Київ) — український поет, прозаїк, дитячий письменник.
Народився 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі у вчительській родині. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов'я.
Закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, де навчався з українським поетом, правозахисником Василем Стусом, про якого у 1993 році видав книжку спогадів. Закінчив Вищі літературні курси в Москві.
Служив у Радянській армії в Уссурійському краї, потім працював журналістом у редакції районної газети «Авангард» на Сіхоте-Аліні. Працював журналістом, зокрема, у газеті «Донеччина». Переїхавши до Києва обіймав посаду директора республіканського Будинку літераторів.
Понад 30 років дружив із Василем Стусом. Один з ініціаторів перепоховання Василя Стуса в Україні.
6 грудня 1991 одружився із українською поетесою Галиною Калюжною.[1]
Помер 12 серпня 2005 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′00″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4167806° пн. ш. 30.5028972° сх. д.).
У 1965 році опублікував першу збірку поезій «Подорожник», підписану псевдонімом Олег Орач. Псевдонім Орач походить від назви села Червоний Орач, де працював по закінченні Донецького педінституту.
Автор кількох десятків збірок поезії та дитячих книжок. Опублікував збірки якутських та алтайських народних казкок у перекладі українською мовою.
Публікував біографічні матеріали про Василя Стуса.
- «Земля на видноколі»,
- «Передчуття»,
- «Зимние жаворонки»,
- «Долоні» (1977),
- «Написи на снігу» (1981),
- «Поезії» (1984),
- «Свято спілого листя» (1985),
- «За білим перевалом», та ін.
- «Журавликова пісня»,
- «Березневі світанки»,
- «Хто де живе»,
- «Дружна сімейка»,
- «Довге літо»,
- «Жаб'ячі перегони»,
- «Кукуріки кукурікали» (2006)
- «Не відлюбив свою тривогу ранню…» Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії. — К.: 1993. (упорядкування і власні спогади про Стуса).
Лауреат премій ім. Лесі Українки та ім. В. Сосюри.
- ↑ Галина Калюжна. Поетична хроніка життя // Літо метелика. Лірика. проза пісні. – ПрАТ «Миронівська друкарня», 2013. — 440 с.. — С. 85.
- Біографія [Архівовано 4 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті «Славетні запорожці» [Архівовано 29 Червня 2017 у Wayback Machine.]
- Вірші Орача в газеті «Хрещатик» [Архівовано 16 Вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Вірші і проза на сайті українців Росії [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Літературне Запоріжжя. Біографічний довідник. — Запоріжжя, 2002, с. 46-48;
- Петро Осадчук, Коли не мовчить поет. Штрихи до портрета О. Орача // «Літературна Україна», 2000, 24 лютого, с. 6.