Коперницій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коперницій (Cn)
Атомний номер112
Зовнішній вигляд простої речовиниймовірно, рідка срібляста речовина
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)285 а.о.м. (г/моль)
Радіус атомапм
Енергія іонізації (перший електрон)кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіуспм
Радіус іонапм
Термодинамічні властивості
Густинаг/см³
Молярна теплоємністьДж/(К·моль)
ТеплопровідністьВт/(м·К)
Температура плавленняК
Теплота плавленнякДж/моль
Температура кипінняК
Теплота випаровуваннякДж/моль
Молярний об'ємсм³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиÅ
Температура ДебаяК
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Коперницій у Вікісховищі

Коперницій (Cn) — хімічний елемент з атомним номером 112.

Історія

[ред. | ред. код]

Отриманий 9 лютого 1996 року в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт за реакцією:

Походження назви

[ред. | ред. код]

14 липня 2009 офіційно запропоноване ім'я «коперницій» (copernicium) — на честь Миколая Коперника. 19 лютого 2010 Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії завершив всі необхідні процедури й затвердив нову назву. До цього було вживано тимчасову назву унунбій (Ununbium, Uub, штучно створена назва від латинських числівників 1, 1, 2).

Властивості

[ред. | ред. код]

За повідомленнями інституту Поля Шерера у травні 2006 року, проведені експерименти показали, що хімічні властивості коперниція подібні до ртуті[1]. Ці висновки зроблені за результатами спостережень за двома атомами 283Cn. Атоми 283Cn утворені при бомбардуванні плутонію кальцієм і мали період напіврозпаду чотири секунди[2].

Відомі ізотопи

[ред. | ред. код]
Ізотоп Маса Період напіврозпаду[3] Тип розпаду
277Cn 277 0,69+0,69−0,24 мс α-розпад в 273Ds
282Cn 282 0,50+0,33−0,14 мс спонтанний поділ
283Cn 283 4,0+1,3−0,7 с α-розпад в 279Ds (не менше, ніж 99 %), спонтанний поділ
284Cn 284 79+31−19 мс спонтанний поділ
285Cn 285 29+13−7 с α-розпад в 281Ds

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gerber, Beat (31 травня 2006). Superschweres Element 112 chemisch untersucht – Experimentell auf der Insel der künstlichen Elemente gelandet. Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2009. (нім.)
  2. Bulletin Nuklearforum Schweiz, 29. Juni 2006, S. 9.
  3. Nudat 2.5. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 червня 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]