Лаоський скельний щур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаоський скельний щур

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricognathi)
Родина: Діатомісові (Diatomyidae)
Рід: Laonastes
Jenkins, Kilpatrick, Robinson & Timmins, 2005
Вид: Лаоський скельний щур
Laonastes aenigmamus
Jenkins, Kilpatrick, Robinson & Timmins, 2005
Мапа розповсюдженості лаоського скельного щура
Мапа розповсюдженості лаоського скельного щура
Посилання
Вікісховище: Laonastes aenigmamus
Віківиди: Laonastes aenigmamus
EOL: 323502
ITIS: 676712
МСОП: 136474
NCBI: 340180
Fossilworks: 100682

Лаоський скельний щур[1] (Laonastes aenigmamus) — єдиний представник роду Laonastes і єдиний сучасний вид родини Diatomyidae з ряду Гризуни. Вид не пов'язаний тісно з іншими гризунами й усі інші види родини Діатомісові вимерли приблизно 11 мільйонів років тому. Назва тварини в Лаосі: ха-ньоу[2]. Місцеве населення полює на тварину заради м'яса. Етимологія: грец. λαοςрод. «камінь», грец. ναστης — «житель»; грец. αινιγμα — «таємнича», грец. μυς — «миша».

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Вважається ендеміком провінції Кхамуан, Лаоська Народно-Демократична Республіка. Площа поширення не перевищує 5 000 квадратних кілометрів; в основному обмежується Кхамуанським національним парком збереження біорізноманіття (Khammouan Limestone National Biodiversity Conservation Area). Як правило Лаоських скельних щурів знаходять серед валунів вапняку на крутих схилах довкола карстових утворень.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]
череп

Довжина голови й тіла: 21.2—28.5 см. Довжина хвоста: 12.3—16.1 см. Дві тварини важили 334 і 414 грамів відповідно. Зубна формула: I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3 = 20.

Голова видовжена, з довгими вусами. Вуха округлі, середніх розмірів і вкриті короткими волосками. Тіло компактне, з короткими ногами. Довжина хвоста становить приблизно половину довжини голови й тіла. Вкритий довгим, м'яким щільним хутром; хвіст опушений також густо, товстий. Колір хутра варіює від темно-сірого до чорного на спині й боках, низ світло-сірий. Задні ноги густо вкриті волосками, з пучками, що охоплюють кігті. Лапи мають п'ять пальців. Самці й самиці дуже схожі за зовнішнім виглядом, хоча самці можуть мати дещо більш довгу шерсть на потилиці, до плечей.

Череп злегка видовжений. Носові кістки довгі й виходять за верхні різці. Слухові барабанні (булли) кулясті, великі й опухлі. Верхні зуби білі, гладкі. Хребет складається з 5 шийних хребців, 9 грудних, 11 поперекових, 3 крижових і 24 хвостових.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Інформації про цей вид мало, але скоріш за все вони ведуть нічний спосіб життя, харчуються переважно листям, травою, насінням, у незначній кількості комахами. Миролюбні, по відкритому ґрунті рухаються повільно. Характерною є хода перевальцем.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці зоологічного музею.—2006.—Том 4.—С. 5—20 PDF [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 221. — ISBN 0763762997.