Левоньки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Левоньки
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Облікова картка Левоньки 
Основні дані
Засноване 1671
Населення 109 (2017)
Площа 1,2 км²
Густота населення 225,83 осіб/км²
Поштовий індекс 15517
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°33′45″ пн. ш. 31°01′39″ сх. д. / 51.56250° пн. ш. 31.02750° сх. д. / 51.56250; 31.02750Координати: 51°33′45″ пн. ш. 31°01′39″ сх. д. / 51.56250° пн. ш. 31.02750° сх. д. / 51.56250; 31.02750
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Левоньки. Карта розташування: Україна
Левоньки
Левоньки
Левоньки. Карта розташування: Чернігівська область
Левоньки
Левоньки
Мапа
Мапа

Левоньки́ — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Жукотківська сільська рада.

Населення становить 109 осіб (2017)[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Левоньки знаходиться у 22 км від Чернігова та у 7 км від однойменної залізничної станції Жукотки.

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Москалі (~5 км) Довжик (~5,8 км) Мохнатин (~4,9 км) Компасна роза
Шибиринівка (~3,5 км) Пн Рудка (~6 км)
Зх    'Левоньки'    Сх
Пд
Гірманка (~6 км) Жукотки (~2,9 км) Кругле (~5,3 км)

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат у Левоньках помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).

У середньому за рік у Левоньках випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.

Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Історія

[ред. | ред. код]

Виникли Левоньки як хутір у кінці XYII століття. Назва села походить від любецьких міщан Левоновичів, котрі 8 червня 1638 року отримали привілей на дану маєтність від польського короля Владислава IV. В привілеї згадані любецькі міщани і бояри Яско, Кирило, Тимох, Іван та Олекса Левоновичі. У 1624 році Чернігівському магістрату була пожалувана слобода Чернецька на Левоновщині (с. Левоньки). У середині XVI I століття бояри Левоновичі покозачилися[2].

Частину своєї землі Левоновичі продали у 1670 році Олександру Яхимовичу. Право власності козаків Левоновичів на Левоньковський ґрунт (с. Левоньки) затвердив чернігівський полковник Яків Лизогуб у 1693, у 1699 році — Юхим Лизогуб[2].

Військовий товариш Іван Молявко придбав частину маєтностей у Левоновичів 1680 року. Чернігівський полковник Яків Лизогуб купив частину Левоньківського ґрунту в 1693 році. Івану Харитоновичу Молявко за універсалом чернігівських полковника Юхима Лизогуба (1699 рік) були підтверджені в спадкове володіння придбані ним маєтки в селах Левоньки та Антоновичі Чернігівського полку[2].

Значковий товариш Олександр Молявко отримав частину села, яке входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку, у 1702 році, за універсалом гетьмана Івана Мазепи.

У XVIII столітті земельні володіння у селі були придбані Чернігівською єпископською кафедрою[2].

У XIX столітті власниками Левоньків були Олександр та Григорій Молявко. У другій половині XIX століття Левоньки належали Олександру Григоровичу Молявко (1824—1901) — колезькому раднику, дільничного мирового судді Чернігівського повіту і його дружині — Катерині Михайлівні Комаровській, а також брату Олександра — Георгію (нар.1816).

Родовий маєток Молявок зберігся до тепер. На території головної садиби розташувалася психоневрологічна лікарня.

До революції в Левоньках вирощували зернові культури і овочі. Працювали 2 вітряні млини.

У 1913 році в селі була відкрита земська школа. 1920 року її відвідували 42 учні та працювали 2 вчителя.

У 1929 році в Левоньках було організовано машинно-тракторне товариство «Маяк Леніна», а після завершення колективізації було створено колгосп імені М. Щорса. 1951 році відбулося об'єднання трьох колгоспів з центром у Жукотки. Об'єднане господарство носило ім'я Ворошилова, потім — колгосп «Україна», з 1966 року — імені М. Щорса.

У 2015 році було відремонтовано дорогу місцевого значення «С252123» Левоньки-Жукотки-Гірманка[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[5].

Лікарня

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться комунальний заклад «Левоньківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради, який розмістився на території садиби, котра раніше належала поміщикам Молявко[6] Частина мешканців села працює в психоневрологічному диспансері.

Населення

[ред. | ред. код]

На початку XYIII століття в Левоньки налічувалося 17 дворів, а до кінця того ж століття їх залишилося лише 9. Число дворів стало збільшуватися з другої половини XIX століття, їх стало 30.

За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 217 осіб (119 чоловічої статі та 83 — жіночої), налічувалось 30 дворових господарств[7].

За переписом 1897 року кількість дворів — 55, а проживало в селі 398 мешканців.

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 271 особи.

На 1 січня 2002 року в Левоньках налічувалося 77 дворів та проживало 258 осіб.

1859 1897 2001 2002
→ 217 ↗ 398 ↘ 271 ↘ 258
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[8].
українська російська
98.15 % 1.85 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населені пункти у підпорядкуванні ОТГ: Михайло-Коцюбинська об'єднана територіальна громада. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
  2. а б в г Кондратьев Ігор Вікторович. Під Литвою, Москвою та Польщею
  3. Покращення проїзду автомобільної дороги С252123 Левоньки-Жукотки-Гірманка було «завданням номер один»[недоступне посилання]
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Медичні установи Чернігівської області [Архівовано 22 лютого 2016 у Wayback Machine.], Чорнобильський фонд здоров'я
  7. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 217)
  8. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.[недоступне посилання]

Посилання

[ред. | ред. код]