Марцінків Руслан Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руслан Романович Марцінків
Руслан Романович Марцінків
Руслан Романович Марцінків
Україна 5-й Міський голова Івано-Франківська
Нині на посаді
На посаді з1 грудня 2015
ПопередникВіктор Анушкевичус

Народився22 листопада 1979(1979-11-22) (44 роки)
Бобро́виця, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик
Місце роботиІвано-Франківська обласна рада і Івано-Франківська міська рада
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materІвано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2001) і КНУ імені Тараса Шевченка
Політична партіяВсеукраїнське об`єднання «Свобода»
Нагороди
Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Русла́н Рома́нович Марці́нків (нар. 22 листопада 1979, місто Бобровиця, Чернігівська область) — український політик, міський голова Івано-Франківська (з 2015). Народний депутат України VII скликання. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2009)[1].

Марцінків закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка[джерело?], де здобув ступінь магістра права. Після закінчення університету працював юристом та викладачем права. Активно займається громадською діяльністю та благодійністю, особливо у сфері допомоги молоді та соціально незахищеним верствам населення[джерело?]. У своїй політичній діяльності Марцінків відстоює ідеї націоналізму та патріотизму, виступає за розвиток місцевого самоврядування та децентралізацію влади.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився на Чернігівщині в родині лікаря, уродженця Отинії Івано-Франківської області. Навчався у Бобровицькій середній школі, пізніше, коли батьки переїхали жити і працювати в місто Надвірну Івано-Франківської області — в Надвірнянському фізико-математичному ліцеї (1992—1996). Дружину звати Оксана. Батько двох дітей: сина Святослава та доньки Соломії. Визначитися із життєвою позицією йому допоміг «ПЛАСТ». В цій організації пройшов шлях від рядового виховника до керівника організації у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.

Освіта й наукова діяльність

[ред. | ред. код]
  • Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу (1996—2001), «Економіка підприємства», інженер-економіст.
  • Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2005), «Державна служба», магістр державного управління.
  • В грудні 2020 року здобув звання кандидата юридичних наук в Університеті Короля Данила.[2]
  • У липні 2022 року видав свою монографію «Правові засади створення та діяльності Служби безпеки ОУН».[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • Вересень 2001 — січень 2002 — економіст планово-економічного відділу ВАТ «Турбогаз».
  • Жовтень 2002 — січень 2003 — економіст-маркетолог, Підприємець Гавриш П. О., місто Івано-Франківськ.
  • Січень 2003 — червень 2005 — директор Дитячо-юнацького пластового центру міста Івано-Франківська.
  • Липень — жовтень 2005 — помічник заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, виконком Івано-Франківської міськради.
  • 2006—2010 — голова постійної комісії з питань молодіжної політики, розвитку фізкультури та спорту Івано-Франківської облради.
  • 2010—2012 — депутат Івано-Франківської міськради, з листопада 2010 — секретар Івано-Франківської міськради.
  • 2012—2014 — народний депутат України 7-го скликання.
  • Листопад 2015—донині — міський голова Івано-Франківська[4].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», № 20 в списку. Член комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

Уповноважений парламентської фракції ВО «Свобода» по Чернігівській області.

На посаді міського голови

[ред. | ред. код]

На місцевих виборах 2015 року подався у мери Івано-Франківська від ВО «Свобода». У першому турі посів друге місце з 19850 голосами (23,69 %), і разом з Ігорем Насаликом від БПП «Солідарність» (23393 голоси, 27,92 %) вийшов у другий тур.[5] У другому турі, що відбувся 15 листопада 2015, посів перше місце (37714 голосів, 54,82 %).[6][7]

Напередодні місцевих виборів у 2020 році проводилося опитування соціологічною групою «Рейтинг». 90 % опитаних загалом були задоволені діяльністю Марцінківа на посаді мера, та більше як 80 % збиралися підтримати його на місцевих виборах.[8]

16 вересня 2020 року Марцінківа офіційно висунули як кандидата на пост мера Івано-Франківська від партії ВО «Свобода»[9].

У жовтні 2020 року на місцевих виборах в Івано-Франківську понад 84 % виборців переобрали Руслана Марцінківа міським головою.

У серпні 2021 року всупереч Конституції України оголосив про впровадження в школах міста Івано-Франківськ уроків християнської освіти[10].

Погляди та скандали

[ред. | ред. код]

Пропозиції

[ред. | ред. код]

1 січня 2020 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків запропонував міському голові Конотопа Артему Семеніхину встановити у 2020 році найсхідніший в Україні (за 40 км від кордону з Росією) пам'ятник Степану Бандері у місті Конотоп[11].

Гомофобні заяви

[ред. | ред. код]

Є противником абортів, а також автором гомофобного[12][13] висловлювання у відповідь на «Фестиваль рівності», що пройшов 19 березня 2016 року у Львові[14][15]

«Перед виборами мене в ефірі телеканалу «1+1» запитали: чи може бути гей патріотом? Я сказав, що ні. Патріотом може бути тільки християнин, справжній патріот — той, хто вірить в Бога.

Наші опоненти дорікають, що нібито Європа інша, але я нещодавно був у Польщі. У Польщі, яка є успішною європейською країною, яка зробила величезний прорив, діє закон про заборону абортів.

Ми повинні стояти на своїх християнських національних цінностях».

У 2022 року під час інтерв'ю Марцінків заявив, що не змінив свої погляди щодо можливості ЛГБТК+людей брати участь у захисті України[16].

Звинувачення у сегрегації ромів

[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року під час місцевої наради про боротьбу з COVID-19 Марцінків доручив правоохоронцям вивезти з міста групу ромів, прописаних в іншій області, які, за його словами, чіплялися до перехожих, порушували умови карантину й обурився, що їх «не запакували і не вивезли» раніше. Ці слова викликали обурення серед правозахисників та представників ромських організацій, керівників Харківської правозахисної групи, Української Гельсінської спілки з прав людини, посольства США в Україні, також своє занепокоєння висловила моніторингова місія ООН з прав людини. Голова Національної поліції Ігор Клименко заявив про відкриття провадження через вислови Руслана Марцінківа[17][18][19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України — Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
  2. Марцінків став кандидатом юридичних наук в УКД. Курс. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  3. Служба безпеки ОУН — без таємниць (До 80-річчя УПА)
  4. Руслан Марцинків став мером Івано-Франківська. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 16 листопада 2015.
  5. В Івано-Франківську опрацьовано 100% бюлетенів: у другий тур виборів мера вийшли Насалик і Марцінків. www.unian.ua. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  6. В Івано-Франківську закінчили підрахунок голосів. Переміг Руслан Марцінків. 16 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2022.
  7. Результати виборів міського голови - Івано-Франківська міська рада. Архів оригіналу за 20 листопада 2015.
  8. Суспільно-політичні настрої мешканців Івано-Франківської ОТГ. ratinggroup.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
  9. Одноголосно Марцінків: ВО «Свобода» висунула кандидата в мери Івано-Франківська та претендентів на депутатські крісла у міськраді (СПИСОК). VERSII.IF.UA | новини Івано-Франківська та Івано-Франківської області ONLINE | головні теми Прикарпаття | ВІДЕО. 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  10. Церква націлилась на світську освіту, Міносвіти не проти. Яке рішення для батьків?. rubryka.com (укр.). ТОВ "ІА" Рубрика ". 7 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2022.
  11. Влада Івано-Франківська планує встановити на кордоні з РФ пам'ятник Бандері [Архівовано 6 січня 2020 у Wayback Machine.] // ZN.UA, 2020-01-05
  12. Мер Івано-Франківська вважає, що геї не можуть бути патріотами. Дзеркало тижня. Україна. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  13. Мер Івано-Франківська виявився гомофобом. ukranews.com. Українські новини. 24 березня 2016. Архів оригіналу за 9 квітня 2016.
  14. Гей не може бути патріотом, – Руслан Марцінків. kurs.if.ua. Інтернет-видання «Курс». 23 березня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
  15. Міський голова Франківська запустив новий «мем»: «чи може бути гей патріотом». Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2016.
  16. РОЗМОВА (29 квітня 2022), Руслан Марцінків мер Івано-Франківська: «На жаль, ми звикаємо до війни» || РОЗМОВА, процитовано 19 червня 2024
  17. Марія Щур (23 квітня 2020). Мер Івано-Франківська і роми: ксенофобні заяви і роль поліції. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  18. В ООН відреагували на слова мера Івано-Франківська про ромів, згадавши про повагу і толерантність. Уніан. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  19. Мер Франківська про ромів: вони місяць жили під вокзалом і жебракували. Українська правда. Процитовано 8 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник:
Анушкевичус Віктор Андрюсович

Міський голова Івано-Франківська

2015 — донині
Наступник:
'