Месопотамська арабська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Месопотамська арабська мова
اللهجة العراقية
Мапа поширення
Мапа поширення
Поширена вІрак, Сирія, Туреччина, Іран, Йорданія, частини північної та східної Аравії
РегіонМесопотамія
Носії

Південний діалект: 19 млн

Північний діалект: 10 млн
ПисемністьАрабський алфавіт
КласифікаціяАфразійські мови
    Семітські мови
Західно-семітський ареал
Центрально-семітські мови
Арабська мова
Месопотамська арабська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1acm
ISO 639-3acm

Месопотамська арабська мова (араб. لهجة بلاد ما بين النهرين) — це група діалектів арабської мови, якими розмовляють у Месопотамському басейні Іраку, а також у південно-східній Туреччині, Ірані, Сирії, Кувейті і якою переважно розмовляють представники іракської діаспори.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Арамейська мова була лінгва франка в Месопотамії з початку 1-го тисячоліття до н. е. до кінця 1-го тисячоліття н. е., і. Месопотамська арабська також демонструє ознаки арамейського субстрату.[2] Гелетська та іудейсько-іракська різновиди зберегли риси вавилонської арамейської мови.[3]

Різновиди

[ред. | ред. код]

Месопотамська арабська мова має два основних різновиди: месопотамська арабська Gilit і месопотамська арабська Qeltu. Їхні назви походять від форми слова, що означає «я сказав»[4] в кожному різновиді. Гілітська арабська мова є бедуїнським різновидом, яким розмовляють мусульмани (як осілі, так і неосілі) у центральному та південному Іраку та кочівники в решті Іраку. Арабська мова кельту — це міський діалект, яким розмовляють немусульмани центрального та південного Іраку (включаючи Багдад), а також осіле населення (як мусульмани, так і немусульмани) решти країни.[5] До немусульман належали християни, єзиди та євреї, поки більшість із них не покинули Ірак у 1940–1950-х роках.[6][7] Географічно класифікація gelet-qeltu приблизно відповідає Верхній Месопотамії та Нижній Месопотамії відповідно.[8]

Під час облоги Багдада (1258) монголи знищили все мусульманське населення у місті.[9] Проте осілі християни та євреї були помилувані, а північний Ірак залишився вцілілим.[10] На півдні Іраку осілі мусульмани поступово витіснялися бедуїнами з сільської місцевості.[11] Це пояснює нинішній розподіл діалектів: на півдні розмовляють бедуїнськими різновидами, близькими до арабської мови Перської затоки (продовження бедуїнських діалектів Аравійського півострова), за винятком міських немусульман, які продовжують розмовляти на діалектах Qeltu.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Enam al-Wer, Rudolf Erik de Jong, ред. (2009). Arabic Dialectology: In Honour of Clive Holes on the Occasion of His Sixtieth Birthday. Т. 53. Brill. с. 99—100. ISBN 9789047425595.
  2. Muller-Kessler, Christa (2003). Aramaic 'K', Lyk' and Iraqi Arabic 'Aku, Maku: The Mesopotamian Particles of Existence. Journal of the American Oriental Society. 123 (3): 641—646. doi:10.2307/3217756. JSTOR 3217756.
  3. Muller-Kessler, Christa (2003). Aramaic 'K', Lyk' and Iraqi Arabic 'Aku, Maku: The Mesopotamian Particles of Existence. Journal of the American Oriental Society. 123 (3): 641—646. doi:10.2307/3217756. JSTOR 3217756.
  4. Mitchell, T. F. (1990). Pronouncing Arabic, Volume 2. Clarendon Press. с. 37. ISBN 0-19-823989-0.
  5. Jasim, Maha Ibrahim (15 грудня 2022). The Linguistic Heritage of the Maṣlāwī Dialect in Iraq. CREID Working Paper 18. doi:10.19088/creid.2022.015.
  6. Holes, Clive, ред. (2018). Arabic Historical Dialectology: Linguistic and Sociolinguistic Approaches. Oxford University Press. с. 337. ISBN 978-0-19-870137-8. OCLC 1059441655.
  7. Procházka, Stephan (2018). 3.2. The Arabic dialects of northern Iraq. У Haig, Geoffrey; Khan, Geoffrey (ред.). The Languages and Linguistics of Western Asia. De Gruyter. с. 243—266. doi:10.1515/9783110421682-008. ISBN 978-3-11-042168-2. S2CID 134361362.
  8. Ahmed, Abdulkareem Yaseen (2018). Phonological variation and change in Mesopotamia: a study of accent levelling in the Arabic dialect of Mosul (Дипломна робота) (англ.). Newcastle University.
  9. Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
  10. Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
  11. Holes, Clive (2006). Ammon, Ulrich; Dittmar, Norbert; Mattheier, Klaus J.; Trudgill, Peter (ред.). The Arabian Peninsula and Iraq/Die arabische Halbinsel und der Irak. Sociolinguistics / Soziolinguistik, Part 3. Berlin/New York: Walter de Gruyter: 1937. doi:10.1515/9783110184181.3.9.1930. ISBN 978-3-11-019987-1.
  12. Al‐Wer, Enam; Jong, Rudolf (2017). Dialects of Arabic. У Boberg, Charles; Nerbonne, John; Watt, Dominic (ред.). The Handbook of Dialectology. Wiley. с. 529. doi:10.1002/9781118827628.ch32. ISBN 978-1-118-82755-0. OCLC 989950951.