Мішель Кро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Кро
фр. Michel Auguste Croz
фр. Michel Croz
Народився22 квітня 1830(1830-04-22)[1]
Шамоні
Помер14 липня 1865(1865-07-14)[1][2] (35 років)
Маттергорн
КраїнаСавойське графство
 Франція
ДіяльністьГірський провідник, мандрівник-дослідник
Знання мовфранцузька
Брати, сестриJean-Baptiste Crozd
Автограф

Мішель Огюст Кро (фр. Michel Auguste Croz; 22 квітня 1830(1830квітня22), Шамоні, Франція — 14 липня 1865, Матергорн, Швейцарія) — французький гірський провідник й альпініст, здійснив низку перших сходжень на вершини у західних Альпах. Загинув під час спуску з Матергорна після першого в історії успішного сходження на неї у складі групи під керівництвом Едварда Вімпера.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня 1830 року у невеликому селі Ле-Тур у верхній частині комуни Шамоні у Франції у селянській родині. Все своє життя прожив зі своїм старшим братом Жаном-Баптистом Кро[fr] (1828—1905), який також був гірським провідником, його дружиною та сім'єю, а також із двома сестрами, Марі-Софі та Марі-Дельфін. Мішель не був одружений[3][4].

Кар'єра альпініста

[ред. | ред. код]

Розпочав кар'єру альпініста та гірського провідника у 1859 році, коли його найняв англійський альпініст і науковець Вільям Метьюз[en], один із засновників Британського Альпійського клубу. У наступні кілька років Кро, спільно з Метьюзом, здійснив низку сходжень на кілька альпійських вершин, серед яких перші сходження на вершини Гранд-Кас (3855 метрів, 8 серпня 1860 року), Мон-Желе[en] (3518 метрів, 11 серпня 1861 року), Кастор (4228 метрів, 23 серпня 1861 року), Дом-де-ла-Саше[en] (3601 метр, 15 серпня), Монте Візо (3841 метр, 30 серпня 1861 року), Мон-Пурі[fr] (3779 метрів, 4 жовтня)[3][5].

У 1864 році Метьюз пішов з альпінізму, і Кро перейшов у команду до англійського альпініста та мандрівника Едварда Вімпера. Спільно з ним, Кро здійснив перші сходження на вершини Мон-Долан (3823 метри, 9 липня 1864 року), Барр-дез-Екрен (4102 метри, 25 червня 1864 року)[6], Егюий-де-Тре-ля-Тете[en] (3930 метрів, 12 липня 1864 року)[7], Егюй-д'Аржантьєр (3901 метр, 15 липня 1864 року)[8], Пуент-Вімпер (4184 метри, друга за висотою вершина масиву Гранд-Жорас, 9 червня 1865)[3][9].

Сходження на Матергорн і смерть

[ред. | ред. код]
Падіння Кро, Гедоу, Гадсона та Дугласа з Матергона (Гюстав Доре, 1865)
Надгробок на могилі Мішеля Кро

У червні 1865 року Вімпер найняв Кро для чергової спроби сходження на Матергорн. До цього Вімпер уже робив кілька спроб, але всі вони закінчувалися невдало. 13 червня 1865 року Вімпер і Кро, об'єднавши зусилля з групою іншого британського альпініста Френсіса Дугласа (до якої також входили Дуглас Роберт Гедоу, Чарльз Гадсон, Петер Таугвальдер-старший (батько) і Петер Таугвальдер-молодший. Наступного дня, 14 липня 1865 року, група успішно досягла вершини. Кро та Вімпер першими ступили на вершину. Провівши нагорі близько години, група почала спуск, Кро йшов першим у зв'язці. За кілька хвилин після початку спуску Гедоу, який йшов другим, не втримався на схилі і впав, збивши з ніг Кро. Гадсон і Дуглас не змогли втриматися, і впали за ними. Мотузка, яка з'єднувала альпіністів обірвалася і всі четверо впали вниз. Пошукова експедиція, організована 16 липня, знайшла тіла трьох альпіністів (Кро, Гадсона та Гедоу) на льодовику Матергорн (тіло Дугласа так і не було знайдено). 19 липня тіла були перенесені в Церматт і поховані на місцевому цвинтарі альпіністів[10][11].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Третя за висотою вершина масиву Гранд-Жорас названа на честь Кро (Пуент-Кро, фр. Pointe Croz, 4110 метрів)[12]. Його ім'ям названо одну з вулиць Шамоні (фр. avenue Michel Croz)[13].

За версією «The Mountain Encyclopedia» Мішель Кро 1 з 10 найкращих гірських провідників усіх часів[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1016758545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Michel Croz: homme de coeur et guide fidèle (фр.). cervinmichelcroz.plusdeclic.com. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 3 грудня 2016.
  4. Sir Leslie Stephen, Douglas William Freshfield, Sir William Martin Conway, Arthur John Butler, George Yeld. The Alpine Journal : [англ.] // The Alpine Journal. — 1866. — Vol. 2. — P. 422.
  5. John Ball. A guide to the western Alps. — P. 27, 124—125.
  6. The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 69.
  7. The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 8.
  8. The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 6.
  9. The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 95.
  10. Edward Whymper. Scrambles Amongst the Alps in the Years 1860-69. — P. 381—405.
  11. Mountaineers’ cemetery, Zermatt, Switzerland (англ.). Zermatt Tourism. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
  12. Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt. The High Mountains of the Alps. — P. 188. — ISBN 0898863783.
  13. Kev Reynolds. Chamonix to Zermatt: The Classic Walker's Haute Route. — P. 40—47. — ISBN 1783621591.
  14. The Mountain Encyclopedia, 2005, с. 98.

Література

[ред. | ред. код]
  • Frederic Hartemann, Robert Hauptman. The Mountain Encyclopedia: An A to Z Compendium of Over 2,250 Terms, Concepts, Ideas, and People. — Taylor Trade Publishing, 2005. — 400 p. — ISBN 146170331X.

Посилання

[ред. | ред. код]